Не думайте, що я з’їхав з глузду або обріхую себе, насправді у мене нічний приступ чесності.
Цю всю інформацію можуть підтвердити інші люди.
По-перше, людина я аморальна, я зраджував свою дружину Ірину з дружиною мого кращого друга Володимира, — Ларисою Якимчик(Чайка), яку потім кинув. Це може підтвердити моя Ірця.
В Новомосковську націоналісти мене вже знають, як шахрая, — інформацію може підтвердити голова міської Свободи Карачєнцев.
Також я кинув керівника фонду УПА Андрія Подільського на 400 гривень, взяв у нього в борг чотири годинники і друковану продукцію. Кльово промутився з ветеранами УПА Новомосковська, купив їм продуктові набори за їх же гроші, щоб вони мене підтримали на голову обласного КУНу… Не вірите? Спитайте в них самі…
Отака я тварюка.
За то Ірця задоволена, вона теж любить гроші, вони заради них на все згодна. Тому ми і разом. Щоправда тепер я готуюсь поїхати на зону, бо брав з людей гроші на металопластикові вікна. Гроші то брав, а вікна не давав. От так я зрубав ще близько 6 тисяч кусків. А шо жити ж треба якось… Але Новомосковський суд впаяв мені три роки і я поїду на зону, а Ірка залишиться на волі, а це обідно.
Правда у Тетяни Невської з Дніпра, її можна розшукати через фейсбук, я видурив 25 тисяч гривень на хабар суддям Апеляційного суду, можливо ще і пронесе. З лохами ж так класно живеться на волі. А шо я не один такий, а без лоха, вона і жизнь плоха!!!
У мене принципів немає в принципі, останнє до чого я додумався взяти людей на роботу на свою охоронну фірму, серед них і священика, їх я теж кинув, не виплативши гроші, близько 2-тисяч гривень.
Якщо ж згадати минуле, воно в мене славне-славне. Чого варті робітники Дніпродзержинського автобусного заводу, яких я теж кинув і теж на круглу копієчку, можете їх про це теж самі розпитати.
Отак і живу…
Дмитро Будим