Новомосковский городской совет провёл очередную сессию в необычном месте.
Нет-нет, не на хлебозаводе №11 у Нестеренко за колючей проволокой, а на свежем воздухе в городском парке им. Сучкова. Но также за забором на территории, которую в своё время подмял под себя депутат от ВО «Батькивщина», скандально известный Александр Мирошник, который теперь зашибает бабки на отжатой у города территории парка.
Но закончим с лирикой и вернёмся к сессии, на которую пришли не все депутаты. А те, что пришли, уже были заряжены на деструктив и скандал.
Сессия началась с обычного для депутатов дела: с заявления о конфликте интересов. Такое заявление депутаты должны делать в том случае, когда депутат имеет какое-либо отношение к вопросу, вынесенному на повестку для сессии.
Как мы все помним по предыдущим сессионным заседаниям, депутаты, не теряя времени, подгребали под себя остатки земли, оформляя её на себя и на своих родственников.
Некоторые депутаты, они же главные финансисты города, выделяют из нашего почти уже разорённого бюджета последние остатки денег и переводят на предприятия, которыми управляют их родственники.
Мы приведём вам один пример из жизни города: в Новомосковске живёт и процветает семья Даковых. Татьяна Дакова является депутатом Новомосковского городского совета VІ и VІІ созыва, по совместительству возглавляет ещё и финотдел. Её сын – Виталий Даков – является директором Новомосковскгорводоканала и именно ему мы должны быть благодарны за самую дорогую воду в Украине: сын Татьяны Даковой постоянно повышает тарифы на воду. Муж Татьяны Даковой – Сергей Нетудыхатка – является директором городского коммунального предприятия по вывозу мусора, а ему мы должны быть благодарны за то, что мусор в Новомосковске неделями не вывозится, мусорные баки постоянно забиты под завязку, а деньги это предприятие тянет с горожан исправно каждый месяц.
И это ещё не всё!
Все жители нашего города особо должны быть благодарны Татьяне Даковой за её удачные реформы в медицине. Находясь под «крышей» уже бывшего нардепа Нестеренко и с помощью ему же подконтрольных депутатов, Татьяна Дакова так реформировала медицину в городе, что сейчас у нас в горбольнице почти нет койкомест, нет средств защиты от вирусов, нет ничего, кроме «дайте на больницу», «дайте взятку» или «лечить не будем».
Но вернёмся к сессии, на которой Татьяна Дакова в очередной раз утвердила выделение средств из бюджета города на предприятие своего мужа и заявила о конфликте интересов. И такое выделение бюджетных средств происходит постоянно, несмотря на то, что в стране карантин и все средства должны идти на борьбу с коронавирусом.
Далее на сессии всё было привычно, вдали от людских глаз депутаты на комиссиях «порешали», за какие вопросы они голосуют, а за какие нет, и пошли голосовать пакетом за те вопросы, которые им ближе к телу.
Вот только один вопрос их, откровенно говоря, ввёл в ступор и вызвал шквал возмущений.
Речь идёт о так называемом проекте решения, согласно которого мэру города Литвищенко В.И. должны были выписать боле 100% премии за работу (почти неделю подконтрольные Вадиму Нестеренко СМИ пишут, что Литвищенко – эдакий подлец – выписал себе премию, в то время, когда все средства брошены на борьбу с коронавирусом).
Мы не сторонники господ Литвищенко и Нестеренко.
Но заявление Литвищенко на этой же сессии об отказе от премии на период карантина в нашей стране заслуживает большого уважения.
Также Литвищенко предложил депутатам проголосовать не только за снятие премии с него, но и с госслужащих. А к госслужащим относятся заместители мэра и работники исполнительной власти.
Обращаем ваше внимание на то, что работники медицины, учителя, работники сферы обслуживания не являются госслужащими и снятие премий их не касается.
И ещё раз обращаем ваше внимание на то, что заместители мэра и работники исполнительной власти не упустили момент и через своих депутатов протянули ряд решений, которые начисляют им огромные премии, и именно о снятии этих премий просил мэр.
По словам Литвищенко, премии нужно снять на период карантина и направить на закупку средств защиты для работников медицины, на покупку необходимого медицинского оборудования для борьбы с коронавирусом.
Ведь благодаря четырёхлетнему правлению господина Нестеренко и подконтрольных ему депутатов во главе с Татьяной Даковой медицина в городе Новомосковске сокращалась и уничтожалась.
К сожалению, депутаты, которые в большинстве своём не являются жителями нашего города и имеют принадлежность к клану Нестеренко, не поддержали такое решение и отказались голосовать.
И в этом ничего удивительного нет: Литвищенко к власти привели почти полгода назад, а выбрали его жители города, проголосовав за него большинством ещё в далёком 2015 году.
Нестеренко и подконтрольные ему депутаты не допускали Литвищенко к работе до тех пор, пока не сменилась власть в Украине.
Но придя во власть, Литвищенко столкнулся с тем, что его заместители – ставленники Нестеренко.
Ну не будут же депутаты, подконтрольные Нестеренко, со своих же снимать огромные премии!
Вот поэтому им и не понравилось предложение мэра снять премии на период карантина со всех госслужащих и направить на борьбу с коронавирусом.
Депутаты своими действиями продолжают уничтожать медиков и медицину в нашем городе.
А самое страшное то, что когда недуг накроет город, нас всех некому и нечем будет спасать. А депутаты и чиновники из команды Нестеренко бросят город и уедут к себе домой в сёла, посёлки, а некоторые и в Днепр.
Нам не понятно, почему правоохранительные органы бездействуют?
Почему чиновники выписывают себе огромные премии, в то время, когда Президент Украины Владимир Зеленский постоянно говорит об экономии и оптимизации.
Скорее всего, правоохранительные органы бездействуют по той причине, что они привыкли при правлении Президента Порошенко бездействовать и зарабатывать, «крышуя» всё нелегальное и незаконное.
Хотим напомнить «уважаемым» земельно-хлебно-лоточным магнатам, «крышевателям» и всем любителям междусобойчиков «конфликта интересов»: в аду карманов нет….
Полный вариант сессионного заседания под открытым небом в парке отдыха им. Сучкова.
Епідемія коронавірусу не на жарт збентежила новомосковців, передусім через те, що інфекційне відділення лікарні закрили. Зовсім недавно, наприкінці 2019 року.
Спроби знищити одне за одним відділення лікарні у Новомосковську тривають ще з 2014 року. Влітку 2015-го це закінчилося мітингами, коли за німої згоди тодішнього мера Мороза обласні чиновники, навіть не порадившись з населенням, захотіли перепрофілювати приміщення пульмонології, неврології і терапії під житло для переселенців. З огляду на рішучі протести населення від цієї затії відмовилися.
Серед активних протестувальників тоді виступав і нинішній міський голова. Тепер, прийшовши до влади, Віктор Літвіщенко, за іронією долі, одним із перших своїх рішень в один день підписав вирок інфекційному та туберкульозному відділенням:
«Головному лікарю комунального некомерційного підприємства «Новомосковська центральна міська лікарня» Новомосковської міської ради» Сіренко Н.Г. провести необхідні дії щодо закриття інфекційного відділення відповідно до чинного законодавства» (№688/0/6-19 від 20.11.2019).
«Головному лікарю комунального некомерційного підприємства «Новомосковська центральна міська лікарня» Новомосковської міської ради» Сіренко Н.Г. провести необхідні дії щодо закриття туберкульозного відділення відповідно до чинного законодавства» (№687/0/6-19 від 20.11.2019).
В рамках реформи медицини це називається оптимізацією. Міська лікарня Новомосковська перебуває в комунальній власності, тому її долю вирішує саме міська влада. Вже зовсім скоро, з 1 квітня, лікарня перейде на фінансування за новою схемою і треба буде так перебудувати її роботу, щоб вона стала хоча б не надто збитковою, а ще краще – взагалі не дотаційною. Для цього й скорочують найвитратніші ліжко-місця, а це, наприклад, інфекційне відділення. Грошей воно особливо не приносить, а утримувати його буде дорого. Начебто й зрозуміло, чому скоротили вже половину відділень, та чи не варто було б спитати думку людей? Адже бюджетні гроші – це їхні гроші, а не гроші чиновників.
Взагалі реформування медицини – це поки що красива стратегія і сумна реальність. Якщо оцінювати ситуацію з київських пагорбів, то це напрочуд красиво, коли влада на місцях сама вирішує, чи потрібний людям вторинний рівень медичної допомоги. Але ж у таких фінансово неспроможних містах, як наше, в казні завжди пусто, вистачає лише на найнеобхідніше – зарплати працівників виконкому, оплату комунальних послуг бюджетних організацій і якісь пріоритетні проблеми. Здоров’я населення до пріоритетів не потрапляє, на ньому якраз економлять.
Тож у 2016 році приміщення, де розташовувались інфекційне й кардіологічне відділення, спочатку закрили на ремонт, який мали завершити у 2017-му. Посадовці запевняли: не турбуйтесь, ось-ось відділення знову відкриються. Але ремонт застряв, бо виділені гроші розікрали. Була порушена кримінальна справа, в якій фігурували міські посадовці у змові з будівельниками, але до покарання винних так і не дійшло.
Лише наприкінці 2019-го ремонт закінчили, та ні для кардіології, ні для інфекційки місця там не знайшлося – вони, як виявилося, місту не потрібні, так само, як і пульмонологія, і туберкульозне відділення. І пацієнтів, і медперсонал керівництво міста банально дурило, втілюючи свої підкилимні задуми.
У відремонтоване приміщення переїхали терапія з неврологією, а будівлі, в яких вони до цього розміщувалися по Українській,12, зараз стоять покинуті.
За нових обставин завідуючого інфекційним відділенням звільнили, досвідчений і навчений персонал працевлаштувався переважно в інших лікарнях. В результаті перший же пацієнт з підозрою на коронавірус, якого медперсонал терапевтичного відділення (а воно визначене як базове для цих цілей) прийняв 18 березня, показав, що існує реальна загроза розповсюдження інфекції, оскільки для роботи з подібними хворими необхідні і засоби, і навчений персонал. Отут і просльозилися за інфекційним відділенням, яке щороку приймало до 2500 хворих, з них 2/3 діти, більшість – з кишковими вірусними та вірусними інфекціями. Був і накопичений досвід, і напрацьовані десятиліттями методики. А скільки народу туди йшло, щоб просто показатися грамотному фахівцю і проконсультуватись! Але лікоть тепер не вкусиш, думати треба було раніше.
Інфекціоністи – вони як пожежники, завжди повинні бути готовими до складних випадків. Сьогодні не потрібен, а завтра мчись, ліквідовуй біду. Утримувати інфекційні відділення, як і туберкульозні, дійсно дорого, але відмовлятися від них – просто небезпечно для громади.
До речі, згадане вище рішення про ліквідацію інфекційного відділення, підписане міським головою, не витримує жодної критики. Посилання на те, що це відділення не передбачене (дослівно) для «багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування першого рівня, яким являється КНП «Новомосковська ЦМЛ», – це, мабуть, жарт, розрахований на те, що перевіряти правдивість написаного ніхто не буде. Однак ми розібралися. Керівні документи МОЗ визначають БЛІЛ першого рівня як заклад, розрахований на обслуговування не менш як 120 тисяч населення. Це по-перше. А по-друге, належність до БЛІЛ 1-го рівня повинна бути зазначена в Статуті лікарні. У Статуті Новомосковської лікарні навіть згадки про це немає. А хтось же готував проєкт цього рішення, хтось підсовував його на підпис, дурив членів виконкому… Хоча перед тим, як голосувати чи підписувати, непогано було б розібратись, щоб не виставлятися в незручному світлі.
Навіщо ж писати нісенітницю в рішення? Тут ларчик відкривається просто: наша лікарня, очевидно, належить до третього, найнижчого типу лікарень, які створюються в процесі реформування – лікарні планового лікування. Так ось їхня структура визначається на місцях, залежно від потреб населення. Напиши це в рішенні – і людям буде зрозуміло, хто несе персональну відповідальність за ліквідацію відділень.
Що характерно, з моменту початку трансформації медицини кожна ініціатива міських «реформаторів» ставала справжнім сюрпризом і для населення, і для самих медичних працівників – рішення приймалися за щільно зачиненими дверима, без урахування думки городян. Накерувалися так, що зараз наша міська лікарня не йде у жодне порівняння з районною – ні за обладнанням, ні за умовами перебування пацієнтів, вона як те дитя-сирота без батька-матері, кинута напризволяще.
Тепер у виконкомівських кабінетах всі сидять тихо, як миші. Навіть ситуацію з динамікою захворюваності на коронавірус ніхто не хоче коментувати, на відміну від інших міст, де до оперативної інформованості населення відносяться як до важливого чинника в запобіганні розповсюдженню інфекції. Поза страуса посадовців зараз є абсолютно недоречною – це загрожує втратою людських життів.
Усі ми усвідомлюємо, що медична реформа Україні потрібна. Інша справа, як вона робиться і як місцева влада долучається до цих процесів. Гроші не можуть бути визначальним чинником при розстановці розділових знаків: «казнить нельзя помиловать». Якщо якийсь тротуар у місті не буде викладений плиткою, але люди знатимуть, що гроші пішли на фінансову підтримку лікарні, – всі зрозуміють. Але коли сотні мільйонів ідуть абикуди, при цьому знищуються кардіологія, пульмонологія, туберкульозне, інфекційне відділення… Їх закриття навряд чи зробить медичні послуги доступнішими для городян. А це, нагадаємо, є обов’язком міської влади.
Зараз на площах колишньої інфекційки розташована неврологія. Саме тут планують розгорнути прийомник для пацієнтів з підозрою на коронавірус. Наскільки це реально? Давайте проаналізуємо.
Факти говорять про те, що затіваючи горезвісний ремонт інфекційного відділення, куратори-реформатори наперед спланували його ліквідацію. Про це свідчить хоча б те, як саме його відремонтували. Навіть далекому від медицини обивателю зрозуміло, що інфекційне відділення особливе, кожна палата має бути карантинним боксом з цілою низкою специфічних особливостей. Передусім, у відділенні мають бути «чиста» і «брудна» зони, ізольовані одна від одної, засклені прорізи – з коридору в шлюз і зі шлюзу в кожен бокс – для передачі їжі та ліків. Витяжні системи в боксах повинні бути відмежовані одна від одної і від витяжок «чистих» приміщень. Вентиляція боксів – не просто дірочка в стіні, а примусова, приточно-витяжна, та ще й з підігрівом приточного повітря. В туалетах – педальний спуск води в каналізацію. Біля умивальників – електрорушники. Двері в бокси зачиняються самостійно. Стічні води від інфекційного відділення перед спуском їх в загальну каналізацію повинні знезаражуватися на території відділення, а це практично власні очисні споруди. Шлюз перед кожним боксом повинен мати двоє дверей, які щільно зачиняються, а не так, щоб знизу під двері можна було просунути кулак. У стіні, яка відділяє бокс від коридору, робляться засклені вікна для спостереження за хворими і т.д. і т.п.
Де це все, адже замовлявся і оплачувався ремонт саме інфекційного відділення! Хто підписав акт його прийомки? Хтось за це відповість, чи як завжди?..
А якість ремонтних робіт наводить на думку, що його виконували будівельники-початківці. Якби вони комусь із чиновників ось так на тяп-ляп зробили ремонт вдома, їм би не заплатили: губи нафарбували, а, вибачте, все, що нижче – в лайні. Купа недоробок – це наслідок безконтрольності за ходом робіт і якістю використовуваних матеріалів. Зайве підтвердження – недавня пожежа в терапії з евакуацією хворих, викликана замиканням електромережі. Дві пожежні машини осередок займання ліквідували, але нагадаємо, що цій будівлі понад 100 років, і раніше навіть зі старими дротами подібних надзвичайних ситуацій не виникало (до речі, звичних для МНСників звітів про пожежу щось досі не видно – з ними теж все тихо «порішали»?)
Ремонт зроблений за гроші платників податків, за НАШІ з вами гроші. І тепер сюди, в ці приміщення, – хворих з коронавірусом? Нехтування зазначеними вище нормами може мати наслідком розповсюдження патогенної мікрофлори. Це міна уповільненої дії, закладена власноруч керівництвом міста і лікарні.
Звичайно, ми у Новомосковську не побудуємо за тиждень інфекційну клініку, як у Китаї. Але ті боксовані приміщення, що маємо, треба терміново приводити у відповідність до санітарно-епідеміологічних вимог, аби інфекція не стала масовою.
То куди ж у Новомосковську ізолювати хворих, якщо, не доведи Господи, їх число зростатиме? Зараз ми просто приймаємо пацієнтів з підозрою, беремо аналізи і у разі підтвердження направляємо їх у дніпровську інфекційну лікарню №21, яка визначена базовою в регіоні. Але там всього 30 боксованих місць, а вірус лише починає свій наступ…
Не додає оптимізму й те, що в разі необхідності проведення якихось серйозних протиепідемічних заходів ми навряд чи зможемо їх організувати, оскільки санітарно-епідеміологічна служба була зруйнована, а будівлю міської санстанції під покровительством депутата високого польоту викупили представники його ж аграрного бізнесу.
Загроза інфекційних захворювань підсилюється й іншою проблемою, яка вперто замовчується владою: туберкульозників, які опинились на вулиці, пропонують лікувати у сімейних лікарів. А якщо у того ще й відкрита форма, то що буде, коли він посидить у загальній черзі на прийом до сімейного лікаря? І це не абстрактне «колись і десь» – це вже зараз і у нас!
Чого ж далі чекати від міських чиновників? Невідомо, бо вони в рот води понабирали, лише нишком щось продовжують «реформувати». До чого ще треба бути готовими городянам?
Щоб офіційно дізнатися про плани очільників міста з реформування медицини у 2020 році, ми направили редакційний запит на ім’я міського голови. У відповідь почули: «Заплатіть» і отримали чек на майже півтисячі гривень. Очевидно, щоб менше виникало бажання сунути свій ніс куди не треба.
Яку ж інформацію так високо оцінили посадовці? Абсолютно нічого конкретного: копії Законів України, постанов Кабміну, якісь напівпідпільні рішення міської ради (навіть без номерів), купа додатків до бюджету Новомосковська на 2020 рік і невідомого походження папірці без жодного підпису чи «затверджую», що не надто й здивувало: хоч мери й змінюються, та секретність дій мерії – незмінна.
Головне, що у відповіді на наш запит – жодного слова про плани подальшого скорочення відділень лікарні. І хоча б це радує. Значить, слухи про те, що з 1-го квітня «під ніж» піде офтальмологія, – нахабний наклеп. Побачимо, чекати залишилося недовго…
А щодо ситуації, яка склалася в місті, то нам усім для початку треба перестати панікувати, водночас зрозуміти, що все надто серйозно, особливо в умовах України: людина, що потрапила в лікарню з ускладненнями від коронавірусу, не може дихати самостійно. Їй потрібна тривала допомога зі штучною вентиляцією легенів. Кількість такого обладнання обмежена, тому впоратися лікарні зможуть лише з певною кількістю пацієнтів. Якщо ми не будемо виконувати рекомендації МОЗ, ходитимемо і кашлятимемо одне на одного, то інфекційні відділення будуть перевантажені і чисто фізично нічим не зможуть допомогти решті хворих. Завтра допоможуть – можливо, але ж тому, хто зараз «геройствує» без масок, потрібно буде «сьогодні», але…
Коронавірус, безумовно, внесе корективи у плани реформування медицини. Сподіваємося, вони підуть на користь людям. Але поряд з цим змінимося й ми, зміниться наше ставлення до особистої гігієни, власного здоров’я, правил громадської поведінки. І в цьому вбачається позитив, адже сформовані звички зменшать у подальшому вірогідність сезонного зараження грипом та ГРВІ.
Дуже добре, що поряд зі щоденними зведеннями про кількість інфікованих уже з’являються й хороші новини. І їх щодня стає більше. Наприклад, у Китаї закриваються тимчасові лікарні, які були відкриті спеціально для лікування хворих на коронавірус, а в країні знову відкриваються магазини. Японський медпрепарат, який використовувався там для лікування грипу, добре зарекомендував себе на коронавірусних хворих. Вчені з Ізраїлю, Індії, Нідерланців мають успіхи в лікуванні цієї хвороби і наблизилися до створення вакцини. У Міністерстві охорони здоров’я України заявили, що, за їхніми прогнозами, 80% інфікованих українців перенесуть хворобу в легкій формі. Лікарі стверджують, що цей вірус постійно мутує, передаючись від людини до людини, при цьому слабшає. Отже, нам вкрай важливо виграти час!
КОМЕНТАР ЛІДЕРА ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “НАШ НОВОМОСКОВСЬК” СЕРГІЯ РЄЗНІКА:
– Новомосковськ, на жаль, залишився без своєчасної медичної допомоги з багатьох напрямків, оскільки міську лікарню планомірно знищували. І городяни постали перед необхідністю кудись їхати, домовлятися, щоб лікуватись. За таких несприятливих умов тепер місто опинилося ще й перед новим викликом – епідемією коронавірусу. В силу згаданих обставин ми зустрічаємо цю загрозу абсолютно непідготовленими: закрите міське інфекційне відділення, тотальний дефіцит медичних масок, одноразових рукавичок, індивідуальних дезінфікуючих засобів, відсутність спеціального обладнання для штучної вентиляції легень, необладнані спеціалізовані відділення для прийому інфікованих хворих.
Ще одну загрозу я вбачаю в поганій поінформованості населення. Що людям робити саме у Новомосковську, якщо вони відчують симптоми хвороби? Який алгоритм роботи наших комунальних служб на період карантину, чи мають вони засоби індивідуального захисту? Що будуть робити соціальні працівники, які обслуговують городян похилого віку? Світовий досвід свідчить, що люди похилого віку перед цією хворобою є найвразливішими, і ми просто зобов’язані їх захистити. Адже якщо ми закликаємо літніх людей не виходити з дому, то повинні запропонувати рішення, як забезпечити їх життєдіяльність. Інформувати про все це городян треба обов’язково!
Сьогодні необхідно терміново переглянути бюджет Новомосковська, його видаткову частину, і спрямувати всі можливі ресурси на боротьбу з хворобою, яку ВООЗ оголосила пандемією. Потрібно готувати приміщення для прийому вірусних хворих, при цьому не завадило б згадати про покинуті, окремо розташовані (що дуже зручно для локалізації) вивільнені корпуси лікарні по Українській,12.
Сподіватися на те, що всіх наших потенційних хворих прийме місто Дніпро, не можна, там просто-напросто місць на всіх не вистачить.
Принагідно я хочу висловити слова вдячності і підтримки нашим медичним працівникам. Від їх професіоналізму і самовідданості багато що залежить. Вони зараз – солдати першої лінії оборони на передовій боротьби за життя людей. Ми сподіваємося на вас і заздалегідь вам вдячні.
Перший шок від повідомлень про наступ коронавірусу вже проходить. Тепер ми повинні об’єктивно поглянути на ситуацію. Усвідомлюючи непідготовленість владних структур, ми з партнерами по громадській організації «Наш Новомосковськ» та громадською організацією «Честь Придніпров’я» створили Фонд допомоги городянам з попередження захворюваності на коронавірус. Використовуючи особисті зв’язки, ми вже зараз проводимо моніторинг і знаходимо можливість поставки засобів індивідуального захисту та індивідуальних дезінфікуючих засобів для їх безкоштовної роздачі працівникам ряду соціальних установ, а також через міську організацію ветеранів – потенційно найбільш вразливій частині нашого суспільства – людям похилого віку. Будемо робити все, що в наших силах.
Я закликаю підприємців, усіх небайдужих жителів міста перед лицем небезпеки об’єднати зусилля на боротьбу з невидимим підступним ворогом. Разом ми зможемо зменшити негативні наслідки пандемії, врятувати життя багатьох людей.
Це наша спільна справа, адже ніхто не зможе відсидітися у сторонці – вірус нікого не мине, якщо матиме масовий характер. Ми всі однаково уразливі, бо живемо в одному місті. Тож біду краще попередити, ніж ліквідовувати її наслідки.
Телефон для контактів з питань діяльності Фонду: 097-281-13-08.
Я вірю, що всі разом ми зможемо приборкати коронавірус. Але закликаю городян додержуватися усіх рекомендованих заходів безпеки. В наших силах уже сьогодні мінімізувати очні контакти з оточуючими, ми мусимо виходити з дому лише при необхідності і тільки озброївшись дезінфекційними засобами та засобами захисту органів дихання. Я закликаю підтримати всесвітню акцію лікарів, яку підхопили і медпрацівники Новомосковська. Медперсонал лікарень по всьому світу, який несе цілодобове чергування та протидіє поширенню коронавірусу, влаштував флешмоб #ЗАЛИШАЙСЯ ВДОМА та звернувся до громадян із закликом дотримуватися карантинних заходів. «Ми залишаємось тут для вас, будь ласка, залишайтеся вдома для нас», – йдеться у заклику лікарів.
Тож будьмо розсудливими і дисциплінованими, і тоді все буде добре. Бажаю всім бути здоровими!