В Україні вирує «Гончарукгейт»: цитати зі скандальної наради голови уряду з одіозними босами НБУ прикрасили шпальти усіх центральних ЗМІ. А сам Олексій Гончарук написав заяву про відставку (щоправда, Зеленський таку ідею не підтримав). Та цей «зашквар» видається невинними дитячими забавками у порівнянні з іншими записами. У Мережі оприлюднили аудіограму з вересневої наради Кабміну, що розкриває справжні масштаби махінацій. Цей запис наша редакція отримала у розсилці для ЗМІ від невідомого адресата. Як урядовці планували забезпечити мільярдні надприбутки «Нафтогазу» коштом українських міст і сіл – читайте далі.
Відомо, що службова нарада відбулась пізно ввечері (після 19:00) у п’ятницю 27 вересня 2019 року у кабінеті Прем’єр-міністра України на 6-му поверсі будівлі КМУ.
Участь у цій зустрічі брали Прем’єр-міністр України О.В. Гончарук, міністр енергетики та захисту довкілля О.А. Оржель, міністр розвитку громад і територій України А.В. Бабак, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Т.С. Милованов, заступник міністра фінансів В.О. Шкураков, голова правління НАК «Нафтогаз України» А.В. Коболєв, керівник газового департаменту «Нафтогазу» А. Фаворов, начальник відділу моніторингу ефективності менеджменту активів АРМА В.С. Сигидін, начальник управління менеджменту активів АРМА В.С. Різник та інші невстановлені особи.
Протягом усієї наради члени Кабміну та боси НАК «Нафтогаз» шукають рішення, як забезпечити 90% розрахунку українських ТЕЦ за газ – це дасть газовикам майже 100% прибутковості.
Для досягнення цієї мети міністри Гончарука ладні не гребувати жодними методами: всерйоз обговорюються важелі тиску на місцеву владу, можливість внесення термінових змін до Бюджетного кодексу та прийняття спеціальних постанов КМУ – усе, щоб допомогти НАК «Нафтогаз» отримати надприбутки вже у поточному зимовому сезоні.
Очевидна зацікавленість обох сторін: керівники НАК «Нафтогаз» за контрактом отримають у такому випадку багатомільйонні премії. Урядовці ж під соусом забезпечення прибутковості «Нафтогазу» бажають вивести на приватизацію ТЕЦ, які лишилися у державній власності.
Світло на ці мотиви проливає міністр розвитку громад і територій Альона Бабак.
«Панове, будь ласка. Я згодна на цей варіант. Якщо Мінфін знаходить 2,2 млрд, всі ці підприємства стають вигідними для приватизації», – прямо заявляє пані міністр.
Схема із залученням 2,2 мільярда, ідея якої належить голові правління НАК «Нафтогаз» Андрію Коболєву та заступнику міністра фінансів Василю Шкуракову, доволі хитромудра: «Нафтогаз» готовий запропонувати державі Україна аванс в розмірі 2,2 млрд грн. Держава ж має придбати за 1 гривню «ТОВ», яка надаватиме такий аванс.
У такий спосіб уряд за безцінь стане власником свого ж боргу у 2,2 млрд, а з часом борги можна буде реструктурувати та «забути».
На чиї ж плечі, за задумом розробників оборудки, у підсумку має лягти забезпечення газовикам мільярдних прибутків? Правильно, їх планують дістати прямісінько з наших з вами кишень – через відповідний адміністративний тиск на місцевих чиновників.
У ході найганебнішого епізоду наради керівник НАК «Нафтогаз», не соромлячись, запропонував членам КМУ шляхом внесення законодавчих змін змусити місцеві органи влади віддати кошти, передбачені на розвиток громад і територій, та цим же коштом сплатити закупівлю газу для населення.
Зі свого боку Прем’єр-міністр не лише не заперечив ідею роздягти українські міста й села, а й запропонував варіанти, як хитрістю або адміністративними важелями змусити місцеві органи влади добровільно піти на таке спустошення їхніх бюджетів розвитку.
Пан Коболєв у збагаченні за кошт громад жодної проблеми не бачить: «Вони просто припинять свій розвиток на три-чотири місяці. Ми в цьому не бачимо проблеми. Або просто в Антимонопольному заблокувати узгодження соцдопомоги. І все», – буденно стверджує голова правління «Нафтогазу».
Зауважимо, йдеться про кошти місцевих бюджетів. Тобто виявляється, що за такої схеми держава ні за що не платить (хоч і зобов’язана), за все платять місцеві органи влади (хоча й не мусять), а НАК «Нафтогаз» спокійно отримує надвисокі прибутки.
А звичайні українці залишаються без нових шкіл та дитячих садків, без ремонту мостів та комунікацій, продовжують їздити «дорогами смерті» і оплачувати з власних кишень мільйонні премії газовиків.