Історія про те, як люди Павелка розвели державний «Родовід банк», в результаті чого збагатились люди Вілкула.
Стало відомо, чим закінчилася справа 2013-го року, коли Андрій Павелко і його команда намагались кинути державний «Родовід банк». Нагадємо, та схема була класичною. Комерційна фірма взяла 212 млн грн кредиту в «Родоводу» (курс був 8:1) і за ці гроші купила в Дніпрі культурно-розважальний комплекс «Опера». Купували у Павелка, який був тоді президентом «Опери». Заставою по кредиту стали будівля комплексу і ще «сміттєві акції» маловідомого ВАТ, власником якого був той самий Павелко.
Фірма-покупець мала номінального власника і директора, але реальні бенефіціари теж були видимі, оскільки знаходилась ця фірма на території іншого нардепа – Дениса Дзендзерського.
Зрозуміло, що ніхто нічого віддавати не збирався. Доходило аж до того, що творці схеми намагались довести в судах, що номінальний власник фірми, який брав кредит, був несповна розуму у буквальному сенсі.
Сам «Родовід» в судах час від часу підігрував «концесіонерам», аж доки фірма, а її назва – «Індастріал Білдінг Компані», не пішла в банкрутство. Станом на написання першого тексту залишалось лише одне невідоме: скільки грошей отримає держава? Бо ж повірити, що патріотичні депутати віддадуть весь борг, тобто «Оперу» – було складнувато.
Як розвивались далі події, повідомили «Наші Гроші».
«Родовід», який оскаржував інші ухвали, чомусь навіть не намагався скасувати постанову (справа № 904/2941/14 – ред.), якою суд визнав «ІБК» банкрутом. Хоча у банку вже була на руках ухвала суду про стягнення боргу, а якщо точніше – приміщень «Опери».
Ліквідатором за заявою «ІБК» суд призначив Віталія Левченка. Він і організував торги на «Регіональній універсальній біржі», де й продали «Оперу».
Отже, на початку липня 2016 року аукціон з початковою вартістю 346,58 млн грн не відбувся у зв’язку з відсутністю учасників. Через місяць, 4 серпня, повторний аукціон теж не відбувся з аналогічних причин.
Аукціон 26 серпня став фінальним. Початкова вартість у 221,81 млн грн. знижувалася доти, доки не виявиться охочий. Покупець з’явився за 24,34 млн грн. Переможець – ТОВ «Укрсаб». Якщо коротко про бенефіціара – то це близькі люди до народного депутата Олександра Вілкула.
У підсумку, за даними ФГВФО, після ліквідації у листопаді 2017 року «ІБК» його заборгованість перед «Родоводом» залишилась у розмірі 321,92 млн грн. (набігли ще штрафи і проценти).
Ця історія наштовхнула журналістів на одну філософську думку. Місцеві еліти можуть бути в абсолютно різних партіях і як завгодно кричати одне на одного в прямих ефірах. Однак є річ, яка їх набагато більше об’єднує. Це – гроші. Навіть якщо глянути на цю історію. Павелко спершу був у «Батьківщині». Там же і Дзендзерський. В часи Януковича Павелко «Батьківщину» покидає. А після Майдану стає депутатом від БПП.
Президентська партія всіляко воює із одним із лідерів опозиції – Вілкулом. Але саме він через три роки після Майдану замикає схему виводу грошей з державного банку. Схему, яку почали депутати від «Батьківщини» і Блоку Петра Порошенка. Не дивно, що низка кримінальних проваджень по цій історії захлинулись на перших же етапах.
Фірма «Індастріал Білдінг компані», яка у січні 2010-го позичила 212 млн грн у держбанку для купівлі комплексу «Опера» в Андрія Павелка, пов’язана з родиною Дзензерських.
За даними матеріалів досудового розслідування, видачі кредиту сприяв Олександр Шепелєв, якого називали неофіційним «куратором» «Родоводу». Шепелєв є тестем екс-голови Дніпропетровської ОДА Сергія Касьянова, колишнього соратника нардепа Олександра Вілкула.
У 2017 році Касьянов звинуватив Вілкула у рейдерському захопленні свинокомплексу ТОВ «Рантьє», який вони розвивали разом. Зокрема, Касьянов в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» розповів, що у 2012 році свою частку у «Рантьє» він викуповував в Олександра Вілкула і Вадима Шпенова, екс-помічника Вілкула, який зараз є нардепом. За словами Касьянова, саме на їхню фірму «Зармія» він перерахував $5 млн. При цьому Касьянов назвав ім’я юриста Андрія Шумілова: «На той момент бенефіціаром у них був п.Курінний, якого з 2015 р. замінили на Андрія Шумилова».
Харків’янин Андрій Шумілов – колишній співзасновник «Укрсабу» (нинішній власник комплексу «Опера»), який тісно пов’язаний з Вілкулом. Зокрема, у 2016 році Шумілов разом з тещею Вілкула Марією Кондратюк заснували ТОВ «Логістична інвестиційна компанія». Також вони одночасно наприкінці 2016-го ненадовго стали засновниками ТОВ «1520». Цікаво, що через рік після того, як Павелко очолив ФФУ, Шумілов став головою Контрольно-дисциплінарного комітету ФФУ. Зауважимо, що Павелко знає Вілкула дуже давно і вважає останнього «одним із кращих державних менеджерів».
Цікаво, що в «Укрсабу» досі харківські телефонні номери («Укрсаб» раніше був зареєстрований у Харкові по вул. Юріївській, 17) – 7666189 і 7666191, хоча фірма з 2016-го прописана у Дніпрі. Ці ж номери телефонів і стара адреса прописки «Укрсабу» вказана у ТОВ «Абко-Україна», співзасновником якої є Андрій Шумілов.
До Вілкула, Шпенова, а також нардепа Вадима Нестеренка (це колишній заступник Вілкула, коли той очолював Дніпропетровську ОДА) також виводять нинішній та колишні директори «Укрсабу» Володимир Гонтарук та Денис Донець і Сергій Діденко відповідно. Зокрема, Гонтарук був співзасновником ТОВ «Дніпропетровський млиновий комбінат» («ДМК») разом з ТОВ «НВК «Топ», директором якого є помічник Нестеренка Фірс Власюк.
Донець у 2008-2011 рр був директором ТОВ «Юридичний Альянс» (теж зареєстроване у Харкові по вул. Юр’ївській, 17), співзасновником якого був Шумілов.
У свою чергу Сергій Діденко – це чоловік депутата Дніпровської міськради Наталії Луценко, обраної від «Опозиційного блоку», список якого очолював Олександр Вілкул. Луценко є фіндиректором на «Хлібозаводі №10» нардепа Нестеренка, працює в «Регіональній правовій групі» Шпенова, а також є співзасновницею ТОВ «Апостолівагромаш» разом із Оксаною Рабковською (екс-співзасновниця «ДМК») та Романом Сорочаком.
Сорочак і ліквідатор «ІБК» Віталій Левченко є співзасновниками дачного товариства «Водограй». Ще одним співзасновником цього кооперативу є екс-керівник комунальних підприємств «Дніпроводоканал» і «Аульський водовід» Костянтин Орел. За даними Youcontrol, Левченко і Орел раніше очолювали Дніпропетровську обласну громадську організацію «Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України».
Віталій Левченко у 2009 році був представником у суді за дорученням фірми «Рантьє-Днєпр» у справі про банкрутство ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат». Засновником цієї фірми є Олександр Новіков з Кривого Рогу, який разом із Романом Сорочаком є засновниками Товарної біржі «Делипри».
Восени 2017 року печатки усіх цих фірм з оточення Вілкула, Нестеренка і Шпенова, включно із кіпрською компанією «Briosila Menegment Ltd», яка зараз значиться засновником «Укрсабу», були вилучені слідчими в багажнику автомобіля. Загалом там було понад 100 печаток пов’язаних фірм, а також місцевих судів та комунального «Аульського водоводу».
Перелічені вище особи, включно із ліквідатором Віталієм Левченком, причетні до банкрутства низки комунальних підприємства Дніпра і області. Найскандальнішими і відомими громадськості з них стали міське КП «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця» (виведення 96 комунальних об’єктів у Дніпрі), обласне КП «Агропроект техбуд» (виведення нерухомості у Дніпрі), міське КП «Спорт-Інвест» (виведення понад 300 га у Дніпровському районі).
Між тим, як свідчать дані судового держреєстру, фірма «КРК Опера», заснована Павелком, спокійно продовжує користуватися приміщенням клубу «Опера».