Ще 20 липня 2016 року у Верховну Раду групою нардепів-єврооптимістів був внесений проект № 4038а Закону України «Про захист викривачів і розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам».
З тих пір він не те, що не був прийнятий – навіть не розглядався в сесійній залі. Тому що його прийняття, а точніше – виконання цього Закону швидко і кардинально вплине на викриття корупційних схем та корупціонерів поіменно. Викривачу надається фінансова підтримка (10% від повернутих до бюджету коштів), забезпечується безпека його та членів сім’ї, в окремих випадках – особиста охорона, охорона житла і майна.
Натомість, подивіться, що відбувається з тими, хто викриває корупцію зараз! Працівниця департаменту фінансового контролю Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Ганна Соломатіна, після прес-конференції з повідомленням, що на рішення НАЗК впливають посадовці з Адміністрації Президента, – вже екс-працівниця.
Суддя Лариса Гольник, яка відмовилась від хабара за рішення на користь колишнього мера Полтави Мамая й задокументувала пропозицію хабара, покарана Вищою радою правосуддя, не допущена до конкурсу в Антикорупційний суд. У листопаді 2017 року на неї напали невідомі та сильно побили.
Учасник проекту «Агенти реформ» редакції газети «Лица» Микола Шапліченко з села Солдатське Апостолівського району заявив у поліцію про крадіжку труб водоводу в селах Зоряне (колишнє Червона Зірка) та Солдатське.
Але начальниця житлово-комунального підприємства (ЖКП) «Нивотрудівське», яке незаконно продало труби, Волинець Любов Миколаївна – це теща, головний бухгалтер ЖКП «Нивотрудівське» Боярчук Ольга Борисівна – це мама, працівники Боярчук Ірина Валеріївна – жінка, а Боярчук Микола Анатолійович – папа майора поліції, старшого інспектора Апостолівського відділення Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Боярчука Віктора Миколайовича.
І тому – не те, що кримінальна справа проти керівників ЖКП «Нивотрудівське» за два роки не розслідувана, гірше – Миколі Шапліченку працівники ЖКП «Нивотрудівське» незаконно, безпідставно перекрили питну воду, потім місцева суддя Хоруженко Наталія Вікторівна відмовила йому в його позові до комунальників-бєзпрєдєльщиків, а потім ще і апеляційний суд залишив це у силі.
«Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, виходив з того, що між сторонами виникли відносини щодо припинення водопостачання, що в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт порушення прав позивача відповідачем, а тому заявлені позовні вимоги є передчасними, з таким висновком суду погоджується і колегія суддів», – пишутьсудді Дніпровського апеляційного суду (у м. Кривий Ріг) Бондар Яна Миколаївна (головуюча), Барильська Алла Петрівна та Зубакова Вікторія Петрівна.
Скільки там Homo sapiens без води може прожити?
Тобто людину – за його громадянську позицію, за викриття крадіжки у громади суспільного майна на суму 1.256.468 грн – просто знищують фізично!
У викривача, про якого я розкажу далі, теж перспектива невесела.
13 квітня цього року він допоміг військовій прокуратурі Криворізького гарнізону спільно з Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції у Дніпропетровській області та Службою безпеки України у Дніпропетровській області викрити ОЗУ хабарників: заступника начальника – начальника слідчого відділення Накрапаса Олександра Олександровича та начальника сектору кримінальної поліції Коржовського Ігоря Володимировича. Обидва з Апостолівського відділення поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
А тепер викривача можуть арештувати. Лойчиць Олександр Валерійович обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 (Незаконне заволодіння транспортним засобом), ч. 2 ст. 146 (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини), ст. 386 (Перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку), ч. 1 ст. 121 (Умисне тяжке тілесне ушкодження) КК України.
За версією апостолівської поліції, чиїх хабарників Лойчиць посадив (правда, і один, і другий вийшли під 1.057.200 – один мільйон п’ятдесят сім тисяч двісті! – гривень залогу кожний), той побив охоронця та вкрав трактор Асоціації фермерських господарств «Ольвія» з Херсонської області.
Ось коментар самого Олександра Лойчиця:
– У селі Вільне Апостолівського району на мерседесі, – це маленьке село, – їжджу лише я один. Більше, щоб у когось там був мерседес, нема. Є різні машини, але мерседесів немає. У минулому я був засуджений, судимості закриті. Ніякого відношення до угонів вони не мають.
Коли відбувся той злочин, вкрали трактор, бачили мерседес на місці злочину. Але то був мерседес з іншим номером, ніж моя машина, та з іншим кольором. Людина, яка бачила, стверджує, що номер закінчувався на «77». Це свідок сказав у своїх первинних показах, на місці злочину.
Коли його визвали до райвідділу поліції, начальник слідства Накрапас О. О. та начальник розшуку Коржовський І.В. сказали, що потрібно писати номер «6888», як у мене на мерседесі (це мені таку інформацію передали). Тепер, вказуючи мій номер, хоча і як «8688», свідки пишуть «білий мерседес».
Є потерпілий, якого буцімто я вдарив, і він мене упізнав. Так, я цю людину знаю. Останній раз я бачив його років 12 тому, перед тим, як його «закрили» за зґвалтування. Їх була група з 5 осіб. Те, що він працює у цьому фермерському господарстві, і те, що він живе в іншому селищі, ніж жив раніше – я не знав взагалі.
За моїми даними, Накрапас, Коржовський і ще в Апостолівському відділенні поліції є така слідча – Марина Рибак, вони троє сказали двом свідкам, що якщо ті не скажуть, що трактор вкрав я, то трактор «повісять» на них. Ось і вся проблема, яка відбулася.
Свідчення Стахурський (це той, якого я буцімто вдарив) попередньо дав такі: «Забігли люди, вдарили мене, поклали на землю, украли трактор, уїхали». Коли його другий раз допросили, то був вже мерседес, не мої номери. У третій раз він вже показав, що це дійсно я – показали йому мою фотографію, а він мене не бачив років дванадцять.
Я подзвонив начальнику «розшуку» сам. Вони допитали мою сестру – де я був, о котрій поїхав, чим я займаюсь, все. Я приїхав, з ним зустрівся. Розмова почалася з його слів: «Я тебе посаджу!».
– У райвідділі зустрічалися?
– Ні, в Апостоловому просто. Вони мене не звали до райвідділу. І не присилали мені жодної повістки. Є журнал сільської ради – туди повинні приходити повістки, за які я мав розписувати. Там немає нічого не про які повістки.
Тобто лише одна людина в тому фермерському господарстві вказує, що трактор вкрав я.
Потім я поспілкувався з Коржовським. Він мені у телефончику, без слів, – тому що я тоді вже його «писав», – намалював цифірку «8» та прізвище людини, якій я повинен передати ці гроші. Я йому задав питання: «За що взагалі я повинен передавати гроші?». – «Бо ми зробимо так, що ти «сядеш». – «Добре, – кажу. – Я передам ці гроші».
Всі матеріали, які є у військовій прокуратурі на Накрапаса та Коржовського – там є все: як вони у себе в кабінеті обговорюють, як будуть розвалювати мою справу після отримання від мене грошей; як вони кажуть, що «Треба вже «стрибати» через прокурора, бо він просить вже більше», – є все. Чому їх не «закрили», я цього взагалі не розумію.
О 8-й ранку перед передачею грошей я розмовляв у кабінеті з Накрапасом, знімаючи його на аудіо та відео зйомку. Він каже: «Передаєш гроші такомуто такомуто». Я передаю гроші у другій годині дня, того «приймають», їх всіх ловлять – і не садять. І потім ще два дні вони знаходилися на робочих місцях!
До мене доходять чутки, що зразу після упіймання цих «перевертнів» начальник райвідділу почав говорити, що він мене посадить, закриє мене. Вони мені «шиють» чотири статті КК. Від 7 до 12 років. Цікаво, як вони хотіли розвалити «мою» справу, коли візьмуть хабар. Це зафіксовано на відеозйомці.
Вони хотіли цьому «потерпілому» влупить по 383-й дачу неправдивих свідчень (статтю 383 Кримінального кодексу України «Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину» – авт.), цьому охоронцю, якого я начебто бив.
Повторюю: я не отримував ніяких повісток, мене ніхто не визивав, не допитував. Мені не зрозуміло, чого в мене статус «підозрюваного». Я у суді кажу: «Чого ви мене називаєте підозрюваним?». – «У нас все є». – «Що у вас є – те, що поназбирали хабарники?».
– У Вас немає алібі.
– Все в мене є, але мене ніхто слухати не хоче.
Як я вже казала, справа про арешт Лойчиця буде розглядатися 20-го грудня о 10:00 у Дзержинському районному суді м. Кривого Рогу.
А наступного дня, 21-го грудня, у Дніпропетровському окружному адміністративному суді об 11:30 продовжиться розгляд справи до Головного управління Нацполіції у Дніпропетровській області за скаргою екс-поліцейського Коржовського – про… поновлення його на посаді.
Судячи з неадекватного відзиву на заяву «перевертня в погонах» його начальства, прагнення хабарника знов стати поліцейським воно підтримує. Інакше чому замість того, щоб повідомити «адміністративному» судді, що слухання кримінальної справи 214/4352/18 за обвинуваченням Ігоря Коржовського «у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України» (вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією; зловживання впливом), ще не пройшло навіть першу інстанцію суду, ГУНП просить адмінсуд «про виклик свідків».
Тобто, якщо викривачу Олександру Лойчицю 20 грудня на суді про угон ним 15 березня 2018 року трактора «МТЗ82.1.26» буде обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, то 21го він не приїде на суд по поновлення Ігоря Коржовського як начальника сектору кримінальної поліції Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області – і Коржовського поновлять на посаді?
Я вірно розумію?
Олена Гарагуц
P.S. А, ще забула додати про другого «перевертня» – колишнього замначальника Апостолівського відділення поліції Олександра Накрапаса. Пам’ятаєте, я писала, що з апостолівської поліції нам пришла сфальшована відповідь на заяву про злочин? Про те, що земельні ділянки – разом на 56 гектарів орної землі – на родичів місцевого, апостолівського наркоторговця у позаминулому році зареєстрували абсолютно законно. От цю відповідь і дав Накрапас.
P.P.S. На суд 21 грудня не з’явилися ні позивач Коржовський, ні відповідач ГУ НП в Дніпропетровській області. Розгляд справи перенесено на невизначений термін.