Отже: нехай у вас є квартира, хоч би і у “хрущівці”. Її утримання обходиться дедалі дорожче, бо зростає вартість водопостачання, опалення, електроенергії, газу, вивезення сміття та обслуговування прибудинкової території. І на ваше щастя у будинку немає ні ліфта, ні конс’єржа. Одночасно зростає ціна проїзду в міському транспорті, вартість ліків і харчів. Ваша індексована пенсія, або зарплатня, не встигає за темпами здорожчання життя. Субсидія “від Гройсмана з Ревою” не покриває навіть мінімально необхідних видатків. Певний час ви тримаєтеся за рахунок заощаджень “на чорний день”, однак настає момент, коли ви – банкрут. (Парламент минулого четверга ухвалив кодекс банкрутства фізичної особи. Саме напередодні затвердження урядом постанови про підвищення ціни на газ). Ваше особисте майно, передусім квартира, йде з молотка. Woo a la – ви безпритульний – бомж.
Спочатку це стане масовим явищем у кварталах хрущівської забудови. Чим менше громадян там будуть спроможними оплачувати утримання житла, тим дорожчим воно буде. Райони глибокого соціального депресняка – алкоголізм, наркоманія, бандитизм, хвороби і самогубства, у недалекій перспективі – голод. Єдиними закладами, що ще недовго процвітатимуть у цих депресивних районах, залишаться гральні салони та ломбарди. Серед українських міст лідером пошесті злиднів стане столиця. Тут найвищі споживчі ціни, тут системно душать малий і середній бізнес, знищуючи робочі місця, тут ще залишається “смачною” нерухомість, яку забиратимуть у банкрутів всілякі афельовані з владою напівбандитські арбітражні управляючі та колекторські фірми.
Пік мародерства може припасти на наступну п’ятирічну електорального циклу, що починається дев’ятнадцятого року. Запобігти такому розвитку подій ще можна. Так само на виборах.
P/S ТОЖ СИДЕМО ДАЛІ. СКОРО НА ВУЛИЦЯХ!