У Новомосковську “влада- ето шото одно, а люди- шото другое!”

 

 

Новомосковська Міська Рада прийняла положення про оплату праці керівників комунальних підприємств Новомосковська. Розміри їх зарплат завжди були предметом обурення городян- до 20- 30000 грн і більше, і це при тому, що підприємства працюють начебто у збиток і вимагають постійних вливань бюджетних коштів.

У положенні, зокрема, сказано, що розмір посадового окладу керівника комунального підприємства та преміювання встановлюється міським головою( якого нема). Преміювання здійснюється за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за звітний період.

Правильно, так і повинно бути. Так і є скрізь: закінчився місяць, і якщо є гарні результати роботи- отримай премію. Так є скрізь, але крім нашого виконкому, де керівництво міста рішенням депутатів  на закритих сесіях, встановило собі премії назавжди, на роки наперед, аж поки їх не оберуть. І це за рахунок городян.

“Максимальний розмір премії не може перевищувати розмір посадового окладу”- це для комунальних підприємств.

А тепер згадаємо про премії мера і заступників. Видів премій, доплат і допомог у них багато. Є просто премія у розмірі 300%  посадового окладу( а з минулого року посадовий оклад міського голови підняли до 8000 грн). Надбавка за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи-50%  від ПО  з урахуванням надбавок за ранг і вислугу років( вислуга років- це ще до 50%  від ПО).  Надбавка за роботу з таємними документами-10% ПО.  Премії до державних, професійних, ювілейних дат та визначних дат у життєдіяльності міста- два посадових оклади.  Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення при наданні щорічної відпустки- у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Посадові оклади заступників міського голови на кілька процентів менші, ніж у Мера.

 

 

Чому ж в.о.  Мера і його заступники не показали приклад, чому не змінили свій принцип преміювання на чесний і справедливий? Та тому, що “ВИ, Секлета Филипповна,- ето шото одно, а ми- шото другое!”  та й які показники своєї діяльності можуть пред’явити наші чиновники, Чим можуть похизуватися?  Те, про що вони базікають з мікрофоном у руках- це одне, та статистика- річ уперта. Ось і виходить, що їх не преміювати треба, а люструвати.  Особливо після кризи з водою!!!