У третій день серпня, коли уже добігали свого кінця хлібні жнива, у селі Попасному Новомосковського району помер фермер Василь Дарадуда. Встиг він зібрати і звести на тік та у сховища вирощене збіжжя. Але не більше. Його сину Дмитру, якого, тільки він поховав батька, як спадкоємця обрали – шляхом голосування, до речі – керівником фермерського господарства «Дар», глянути вгору часу не було, отак скільки клопотів одразу на нього насіло.
-А тут уже 8 серпня, коли батьку ми ще й дев”ять днів не справляли, до мене раптом заявляється Іван Біліченко, з яким досі я не був знайомий і якого знав тільки тому, що він працював колись у нас тут в СБУ, – розповідає Дмитро Дарадуда, – і пропонує свої послуги у тому випадку, якщо знайдуться, мовляв, охочі відібрати у мене батьківський «Дар». Оскільки у нього ніби є інформація, що сторонні особи намірилися його привласнити, відтак варто вчасно соломку підіслати…
Якщо чесно, продовжує Дарадуда-молодший, він, по зав”язку погрузши у своїх ділах, не сприйняв тоді всерйоз візит «доброзичливця». Подумав, що той просто рішив налякати і заробляти потім на «кришуванні». Розвелося таких зараз, як червей у травні. У міліція та поліції і прокуратурі всі поголовно. Днів же через десять навідався до Дарадуда-сина і один з депутатів районної ради, котрий ні з того, ні з сього заявив, неначе аж бігом візьметься допомогти йому вигідно… продати фермерське господарство. Спадкоємцю від несподіванки навіть подих перехопило. Тому пояснив уже цьому «доброзичливцю», що ні, він «Дар» не продає. З якої ж бо речі, коли Дмитро Васильович зі своєю рідною сестрою Мариною мають сім”ї, отож дітей, яких треба ростити та годувати, і аграрний бізнес для них – це теж і їхнє життя. А хто ж їх путніми назве, якщо батько Василь Дарадуда поклав роки і здоров”я на створення дуже потужного фермерського господарства – тільки основних засобів виробництва в якому на 30 мільйонів грн., а пайщики передали в оренду загалом 2 тис. 600 га орної землі, – а вони тепер, виходить, пустять усе це за вітром? Та ні в якому разі такому не бути! Не продається, і крапка!
-Одначе остаточно вивів мене з рівноваги глава нашої Новомосковської державної райадміністрації Павло Іванович Селіхов, – каже Дмитро Дарадуда. – Якось несподівано і незрозуміло спершу мені для чого зустрівся зі мною і повів мову про те, неначе доволі вдало продам я батьків «Дар», якщо на його посередництво покладуся. А коли я і йому заявив, як відрізав, що не збираюся продавати, Павло Іванович заходився переконувати, а швидше і наполягати, що це неодмінно треба зробити. Що так буде краще для мене – чуєте?
Тільки тепер вперше Дарадуда-спадкоємець не на жарт розхвилювався. Збагнув, що над ним і його господарством нависла реальна загроза. Бо чиї ж інтереси відстоює тут Селіхов, місцевим фермерам достоту відомо. Не ясно їм, правда, інше: як державний службовець і представник Президента в районі Селіхов має стерегти інтереси усіх без винятків сумлінних аграрників, і в першу чергу фермерів та приватних власників земельних паїв. Тим часом насправді для Павла Селіхова один тут Цар і Бог – учорашній регіонал і стосовно села права рука недавнього губернатора Олександра Вілкула, а зараз несподівано нардепа Блоку Петра Порошенка Вадима Нестеренка. Все б нічого, тільки Бог цьому нардепу покищо суддя, та нині ж Нестеренко «контролює» більше, ніж пів-району, а старається «пригнути під себе весь». Не без неприхованих уже старань Селіхрва. Так от, «загадкова» зустріч Дмитра Дарадуди з Селіховим відбулася 26 серпня, і з тих пір син померлого фермера місця собі не знаходив: що ж на нього і його ФГ чекає? Звідки грякне біда, яку Дмитро Васильович уже нутром передчував як неминучу?
-Однак і вгадати не міг, звідки, коли вона справді прийшла зненацька звідти, звідки я дійсно не чекав, – каже Дмитро Дарадуда. – Сьомого вересня як сніг на голову звістка, що увечері напередодні, себто 6 вересня, в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців зафіксована… перереєстрація ФГ «Дар», що в селі Попасному на Дніпропетровщині. І тепер його засновник та власник… якийсь Владислав Миколайович Іванченко з міста Кам”янське – отож з колишнього Дніпродзержинська…
Ну нехай новий кам”янський засновник-самозванець майже сусід, живе ж бо у Дніпропетровські області. Але при чіт тут, запитує молодший Дарадуда, державний реєстратор Світлана Мшар в Одеській області, яка без виїзду на місце і здійснила перереєстрацію господарства? Це раз. По-друге, продовжує Дмитро Васильович, ніяких же і зборів у ФГ «Дар», на які посилається С. Мшар, не було! Усі установчі документи та печатки підприємства, каже, знаходяться у мене, і нікому я їх не давав, як і сам ніяких документів не підписував та нікому не доручав вносити зміни в реєстр без мене. Отож навіч фальсифікація, липа і підробка, які є тяжкими кримінальними злочинами, чи не так?
Гай-гай, Дарадуда ще й не всю правду узнав. Внесена у Реєстр адреса «нового» засновника «Дару» – вул. Біломорська, 2 – існує в Кам”янському. Але належить… комунальному закладу соціального захисту «Центр комплексного обслуговування бездомних осіб». Безхатченків себто, бомжів. Це вже, мабуть, щоб якщо знущатися й сміятися над фермером, сином фермера, то з «піснею». Зрозуміло, що у згаданому Центрі ніякого Владислава Іванченка не знають чи не пам”ятають, позаяк неборак без певного місця проживання нині стільки, що хоч греблі ними гати. Втім, слідчим та нишпоркам Нацполіції тут ще треба ой як попрацювати. Бо за адресою опікунів кам”янських безхатченків значиться і ТОВ «Івест», основний вид діяльності якого – оптова торгівля зерном, насінням і кормами для худоби. І засновник його все той же В. Іванченко. Ви зрозуміли?
Інша річ, що слідчі та нишпорки як реформованої ніби прокуратури, так і переатестованої теж ніби в нацполіцію міліції, і пальцем не поворушать, щоб якомога швидше розслідувати цей кримінально-корупційний злочин і вивести нечестивців-потвор на чисту воду. Навпаки, кінці кинуть у ту брудну по шию, в якій уже задихається вся Україна, а її село нині й поготів. Цю думку висловив нам та рідним і близьким свого померлого побратима Василя Дарадуди голова Дніпропетровської обласної Асоціації фермерів та приватних землевласників Анатолій Гайворонський. Справа у тім, що слідом «довірливо» сповістили: не сьогодні-завтра новоявлений засновник «Дару» має намір прибути вивозити звідси «як свій» зібраний урожай зернових. Тому у Попасному на цілодобову охорону як збіжжя, так і техніки заступив загін самооборони, створеної щойно обласною Асоціацією фермерів. Ще на підмогу чекають, повідомив Анатолій Гайворонський, загін «Правого сектору». І перший, і другий озброєні засобами «в рамках, дозволених законом».
-Але якщо й більше, – продовжує Гайворонський, – то вимушено. Якщо нас не захищає держава, іншого не залишається, як на силу самим відповідати силою. Такий час настав не з нашої вини.
І далі Анатолій Іванович розповідає, чому у нього і його колег-фермерів немає віри ні нацполіції, ні прокуратурі. Звідки їй бути, якщо і в даному випадку керівники правничих кіл району завітали в Попасне застерігати Фермерську самооборону зняти свою «блокаду». Позаяк до бійні, кровопролиття і убивств рукою буде подати, коли заявляться сюди зі «справжньою» зброєю вишколені посланці нового власника ФГ. Більше того, дають зрозуміти, що захищати від них самооборонців не стануть. Навпаки, відверто ще й натякають, що сили, які нахабним чином викрадають у селян їхніми трудами зароблене і руйнують їм життя, наскільки «потужні», що з ними ліпше не тягатися. Тобто практично не приховують місцеві вожді нацполіції і прокуратури, що вони на боці негідників та бандитів-рекетирів.
-В останні роки лиш у Новомосковському районі порушено, – розповідає Гайворонський, – півтора десятка кримінальних справ за фактами грабунків та рейдерських захоплень фермерських господарств, знищення їхньої техніки та їхніх посівів і так далі. І жодного випадку, щоб не були відомі як винуватці, так і замовники безчинств. Однак усі справи закриті ніби з тих причин, що виявити зловмисників не вдається, і крапка. Насправді ж причина інша – під захистом силовиків і чинять свої злочини рейдери-розбійники та вся інша нечесть. Але що унадилися, коли ми домагаємося, чом злодії на волі? Міліція-поліція киває на прокуратуру, наче та гробить справи, а прокуратура на міліцію переводить стрілки…
Звідси неспростовний висновок Дніпропетровської Асоціації фермерів та приватних землевласників: усі балачки про переатестацію міліцейських лав, нову сумлінну поліції і реформи прокуратури порожні, як барабани. Фактично пилюга межи очі, підступний обман народу і тяжкий кримінальний злочин. Міліція-поліція та прокуратура як руйнували державу та державотворчі надії і сподівання Революції гідності, так і руйнують. Якщо ще не затятіше, ніж раніше. Вони зараз повсюдно знищують вітчизняне селянство, значить і село та незалежну Україну. Тому якщо не завтра, а уже сьогодні не оголосити в Україні надзвичайний стан з метою змести і обов”язково на довічні строки покарання посадити у тюрми всіх мастей негідників в погонах та мантіях і наділених різними правами чиновників, тоді треба погоджуватися, що України як розбудованої і незалежної держави у нас уже немає. Втрачено. Програно. Тими передусім, хто не бачить і не чує з гордих київських пагорбів, як стогне й страждає український люд, а селянство в першу чергу. Звідки на цей раз од відповідальності уже не вдасться утекти. Задля чого, підводить риску фермер Гайворонський, не завадить відновити в Україні і смертну кару. Сьогодні якщо зі мною не погодяться, докидає Анатолій Іванович, то завтра змушені будуть за фатальним для українців принципом «краще пізно, ніж ніколи».
АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Микола ЯСЕНЬ.