Епоха Сашка вибухонебезпечного

Простий??дніпропетровець, який отримує інформацію з газет, телесюжетів,??інтернет-стрічок новин і форумів в мережі про те, що відбувається в рідному місті, вже втомився спостерігати, як перед його очима розігрується сценарій трилера з невизначеним кінцем.

Начебто і влада визначила винних у організації та здійсненні терактів, а вибухи тривають – вже не на трамвайних зупинках, а в самих трамваях.

Начебто і співробітники СБУ зітхнули з полегшенням і на службовій стоянці обласного управління знову стали з’являтися дорогі іномарки, але повідомлення з попередженнями чи погрозами продовжують з’являтися.

Начебто і Вілкул все розрахував, щоб штаб місцевої опозиції очолила завербована ним людина, а все одно діє невпевнено, адже обвинувачені в терактах вешталися по самому жерлу – обласній організації Партії регіонів і співали «ефективному управлінцю» з телеекранів замовні оди.

Терористичні акти, здійснені 27 квітня поточного року в Дніпропетровську, посилили у більшості жителів міста почуття невизначеності і страху, що були породжені здійсненим напередодні Великодня вбивством відомого підприємця Геннадія Аксельрода.

Подібна реакція суспільства викликана відсутністю правдивої інформації про те, що відбулося, та напруженою політичною ситуацією в країні загалом.

Пересічний дніпропетровець не зрозуміє, що йому чекати від майбутнього, адже поки немає остаточної відповіді на питання, хто замовник вбивства і терактів, варто побоюватись, що кримінально-терористична хвиля накриє будь-кого. Інше питання, яке хвилює городян – а чи не стали вони зручним матеріалом для експерименту з масовою свідомістю, який проводиться невідомими силами? Приводом для подібних роздумів можна вважати повну відсутність офіційної інформації у перші години після вибухів, що вилилось у колосальну кількість чуток, які не поступалися одна одній за жахливістю.

Це зараз, через час, можна більш-менш раціонально оцінювати те, що відбулося, а в той проміжок часу, коли в центральній частині мегаполісу перестали працювати мобільні телефони, люди чекали від влади одного – інформації. Точної і оперативної інформації, яка допомогла б зорієнтуватися в просторі, відповісти на запитання «що робити?»

Зате на переповненій дорогими авто відомчій стоянці УСБУ в області оперативно з’явилися спецохоронці.

Як це було

Перебування у перші години після вибухів поруч з місцем подій і опитування не пов’язаних один з одним джерел в правоохоронних органах різного рівня дозволиловідтворити картину того, що відбувалося 27 квітня, і проаналізувати алгоритми дій влади в той день.

Вибухи сталися в проміжку з 11:57 до 13:02, найбільше людей постраждало після першого і другого вибухів (на зупинці на розі Сєрова – Карла Маркса і навпроти кінотеатру «Родина») – 27 осіб.

Четвертий вибух обійшовся без жертв, завдяки оперативним діям співробітників управління карного розшуку ГУ МВС у Дніпропетровській області, які одними з перших прибули на місце події: вибуховий пристрій в урні поряд з місцем першого вибуху виявили начальник управління карного розшуку ГУ МВС Андрій Шевельов і його підлеглі. Співробітникам міліції вдалося за короткий час розчистити місце навколо урни і захистити перехожих від ураження осколками. В принципі, твердження про те, що міліція в той день зробила більше, ніж всі інші органи, до компетенції яких входить реагування на екстремальні ситуації, цілком справедливе.

Адже, все-таки, руйнування чуток і нівелювання паніки – робота інших служб, наприклад тієї ж СБУ або облдержадміністрації, а співробітники міліції прибули до місця вибухів оперативно і забезпечували громадський порядок, як могли. Багато з них були в касках, бронежилетах і з щитами – це пояснюється просто: в день вибухів за містом повинні були проводитися антитерористичні навчання «Хвиля» і в час, коли відбувалися вибухи, співробітники міліції і внутрішніх військ виїжджали для участі в них. Навчаннями ж пояснюється присутність БТРів на вулицях Дніпропетровська – ось так, можливо випадково, правоохоронні органи замість практичних занять взяли участь у реальній операції.

Протягом останніх чотирьох років УСБУ в Дніпропетровській області та його начальник Володимир Верхогляд часто ставали об’єктами інформаційних кампаній. Пана Верхогляда, який є креатурою Валерія Хорошковського, звинувачували в корупції, в допомозі рейдерам і окремим політичним силам, навіть в тому, що він наказав підлеглим заходити в його кабінет у змінному взутті. Також Верхогляду закидали, що за роки його роботи у будівлі УСБУ було проведено дорогий ремонт, відомча стоянка переповнена позашляховиками і автомобілями представницького класу (деякі коштують стільки, що всім співробітникам управління не заробити й за рік), а гостями корпоративних свят, які проводяться у ресторанних комплексах «Хутір» і «Опера», нерідко стають Микола Басков, Таїсія Повалій та Йосип Кобзон.

Останнім скандалом, пов’язаним з УСБУ в Дніпропетровській області, про який писали «Лица», є так звана «паладієва справа» – її суть в тому, що слідчого УСБУ з особливо важливих справ звинувачують у крадіжці зі сховища відомства рідкоземельного металу «паладію» на суму близько одного мільйона гривень. Справа розслідується вже більше року, а кілька тижнів тому Жовт­невий райсуд міста засудив згаданого співробітника «органів» до 8 років позбавлення волі, хоча, за даними адвокатів, слідство проводилося з масштабними порушеннями. Найближчим часом цю справу почне розглядати Апеляційний суд області.

Ілюзії майбутнього

Ситуацію, що склалася в Дніпропетровську, навіть з урахуванням того, що обвинувачені у вибухах визначені, не можна назвати здоровою. Ні в соціальному, ні в політичному, ні в психологічному плані. Питання без офіційних відповідей підігрівають грунт для чуток про те, що в Дніпропетровську відпрацьовуються технології управління масовою свідомістю, які активно будуть використані в ході виборів і переділу власності в країні. І, на жаль, все це не позбавлене реальних підстав. Правління Олександра Вілкула за масштабами корупції, чиновницького свавілля, політичної параної і переслідувань інакомислячих з часом можна буде сміливо назвати епохою Сашка вибухонебезпечного. З урахуванням любові нашого губернатора до пафосу і нетерпимості до критики, його правління буде впору порівняти з правлінням Олівера Кромвеля в 16 столітті у Великобританії, після якого ще протягом декількох століть британські та ірландські матері лякали «Кромвелем» малолітніх дітей.

Всім, хто відслідковує політику у Дніпропетровську або «крутиться» в навколополітичнії тусовці відомо, що затриманий Віктор Сукачов входив до групи «аналітиків», які «терлися» при штабі Партії регіонів ще з 2005 року. Один з депутатів обласної ради на правах анонімності розповів, що Сукачова і його колег «заводили» на телеканали за рекомендацією ПР.

Крім того, з початку цього року Сукачов активно виступав у інформагентстві «Мост-Днепр», яке контролює перший зам міського голови Дніпропетровська Ігор Циркін. Зараз Циркін вступив у боротьбу за місце в Верховній Раді. На окрузі в нього немає гідних конкурентів, зате є Інститут Горшеніна, який допомагає йому і Миколі Солошенко, а скоро почне допомагати й двоюрідній сестрі голови Митної служби України Оксані Калетник. Фінансовий донор Циркіна – Вадим Єрмолаєв є партнером по бізнесу Оксани Калетник, а пов’язані «офшорки» є співвласниками численних фірм, які перебувають під «дахом» горшенінців. Найцікавіше, що противником Калетник на окрузі буде Петро Порошенко…

Відомо, що з 2010 року всі кандидати в «аналітики» в Партії регіонів погоджуються особисто Олександром Вілкулом. А потім беруть участь в розробці планів повної і беззастережної перемоги ПР шляхом, в першу чергу, перевербування «лідерів» опозиції, в обмін на подарунок у вигляді 10% голосів для неї і вільного потрапляння голови її штабу в парламент. Вибухонебезпечний запросив, щоб опозиція не висувала в нардепи Вікторію Шилову, ну й (обговоренню не підлягає!) не критикувала його фундаментальну особистість. Запитайте в Павелко: «Що Ви думаєте про Вілкула?» Характеристики у відповідь змусять червоніти не тільки Арсенія Яценюка. Є, правда, надія, що скоро в Києві це зрозуміють або виборці підкажуть.

Є також інформація, що свою посаду в університеті Віктор Сукачов отримав, не в останню чергу, для того, щоб примножувати славу Вілкула і Партії регіонів. Заяви політолога Сукачова (хоча паралельно з ним у круглих столах та прес-конференціях брали участь інші експерти) оперативно розміщувалися на офіційному сайті ПР. Правда, після ареш­ту Сукачова їх настільки ж оперативно прибрали з офіційного сайту облорганізації Партії регіонів.

Скрін-шот офіційного сайту ПР у області. Другий зліва на фото  – Віктор Сукачов

Біографія Віктора Сукачова, як і біографії його передбачуваних спільників, не дають відповіді на головне питання – якою була мотивація їхніх дій? Пристойні, освічені, інтелігентні люди з добре облаштованим побутом, які не зазнавали проблем з грошима – здійснили вчинки, які, об’єктивно, суперечать здоровому глузду, тому не могли не закінчитися тим, чим вони, власне, і закінчилися.

Втім, «шероховатості» щодо життя та діяльності обвинувачених в скоєнні дніпропетровських терактів доповнюються незрозумілими діями влади. Хоча б – чому за два дні до терактів було скасоване засідання сесії Дніпропет­ровської облради, призначене ще на початку місяця на 27 квітня, а співробітники міліції і внутрішніх військ були на 27 квітня мобілізовані для проведення антитерористичних навчань?

(Фото — DELFI.ua)

Автор: Максим Залізняк
Источник: litsa.com.ua
Нашли ошибку в тексте? Выделите ее и нажмите Ctrl + Enter