Турборежим: до квітня в Україні мають звільнити більше тисячі зубних лікарів

Провідні фахівці даної професії мають медичний практичний стаж роботи в стоматології від 20-25 років, майже усі з вищими категоріями. Але виявилися забутими в міністерських кабінетах і викинуті на узбіччя професії. На порозі медичної реформи цим фахівцям навіть не надали спроби реформуватися, а просто знищують.

 Зубні лікарі масово втратять роботу

Викликом послугувала зміна обсягу функціональних обов’язків зубних лікарів, через що їхня діяльність опиняється «поза законом». МОЗ згадало свій наказ 17-річної давнини № 117 від 29 березня 2002 року, згідно якого ці фахівці втрачають право лікувати пацієнтів і можуть лише зробити профілактичний огляд пацієнту та діагностику. Це не стосується лікарів-стоматологів, які залишатимуться працювати і надалі.

Комунальні і державні медичні заклади вже попередили лікарів, що не збираються платити зарплатню за «огляд ротової порожнини» і готують людей до масових звільнень. Відбутися це має до квітня 2020 року, коли згідно плану медичної реформи всі лікарі повинні заключити договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), а медичні заклади – зареєструватися там же.

Натомість такі спеціалісти, теоретично могли б отримати ліцензію і йти у приватну практику, але міністерство не відкриває їм відповідні види лікування в ліцензії, обмежуючись все тими ж «профілактичними оглядами» та діагностикою.

Як так сталося?

Медична реформа, яка розпочалася після Революції Гідності зрушила чи не найважливішу і найболючішу сферу життєдіяльності держави – охорону здоров’я населення. Впроваджуючи новий принцип «гроші йдуть за пацієнтом», реформа не перебудовує медичну галузь, а практично будує її «з нуля». Адже модель вітчизняної медицини була настільки суспільно і економічно нежиттєздатна, що реанімувати її було не реально. І напівміри чи «два кроки вперед, крок назад» не те, що не врятують, а прискорять її крах.

Всі ми пам’ятаємо (а дехто й досі запевняє), що за законом медичне обслуговування в нас було безкоштовне. Але, якщо порахувати, скільки треба було заплатити лікарям, аби врятувати чи відновити здоров’я, впевнені, буде не дешевше, ніж за платної медицини: дати презент, щоб потрапити на обстеження вчасно, накупити ліків перед операцією, дізнатися які «тарифи» в лікаря і, обов’язково, віддячити лікарю згідно тарифу. При цьому лікарі себе поводили так, начебто працюють за копійчини, що платить держава. Відповідною була і, поки що, залишається відповідальність.

Таке життя було не забаганкою лікарів, а системою, яку заклала держава – політики і чиновники. Адже державі вигідно було закривати очі на те, що лікарі самі «заробляли» собі на шмат хліба, натоміть ті не питали в чиновників, чому до них не доходять державні кошти. Гадаємо, не одна тисяча чиновників на цьому грілася десятиріччями.

І якщо раніше кошти йшли з бюджету на утримання чиновницького апарату, поліклініки чи лікарні, то реформа передбачає, що кошти, які закладені в державному бюджеті на здоров’я громадян, через НСЗУ мають надходити безпосередньо лікарю. Він і буде ними розпоряджатися, якщо піде в приватну практику, чи контролюватиме ефективність їх використання медичним закладом, якщо залишиться працювати в ньому. Адже на зарплатню він отримуватиме те, що залишиться від цих грошей після покриття видатків медзакладу та виплати зарплат його керівництву і персоналу. Такі медзаклади вже перереєструвалися і тепер всі є комунальними некомерційними підприємствами (КНП) з доволі широкою автономією від влади.

Лікарі, за задумом реформаторів, отримуватимуть кошти не менші, чим за колишніми «тарифами», але безпосередньо від держави. Та й держава і пацієнти тепер можуть спитати з лікаря по-повній. Експерти порахували, що якщо держава платитиме такі кошти напряму лікарю за кожне відвідування пацієнта, чи кожну операцію, це вийде дешевше і їй, і пацієнту, ніж утримувати армію чиновників і платити лікарю 4 000 гривень зарплатні.

У 2019 році закінчила своє реформування первинна ланка нашої медицини. Але поки що сімейні лікарі не усвідомили, що вони тепер утримують медзаклади зі своїх зарплат. Тому і отримують зарплатню лише біля 15 тисяч гривень. Але ставлення їх до пацієнтів вже кардинально змінилося на краще, на відміну від адміністрацій медзакладів, які, в більшості, не можуть навіть впорядкувати чергу до лікаря – за що безпосередньо відповідають, освоюючи зарплати лікарів.

Чому чиновники з міністерства викинули фахівців на узбіччя професії?

Одними з заручників старої моделі управління медичною галуззю в Україні стали зубні лікарі. Свого часу державі конче потрібно було сформувати потужну мережу з надання населенню стоматологічних послуг. Тому в більше десятка медучилищ ввели програму навчання, яка аналогічна програмі навчання стоматологів у ВУЗах. Студенти, що пройшли таке навчання, отримали відповідну кваліфікацію та приступили до роботи навіть у найвіддаленіших точках країни. І таки врятували ситуацію. Їхня підготовка і рівень надання послуг не поступалися випускникам ВУЗів. Але коли дійшла справа заключення договору з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) на отримання грошей за лікування громадян, виявилося, що таких лікарів …не існує.

На це вказує «Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників ВИПУСК 78 Охорона здоров’я», який прийнятий наказом МОЗ № 117 від 29 березня 2002 року. Цим наказом чиновники свого часу змінили кваліфікаційні вимоги до зубних лікарів, в результаті чого вони позбавили їх можливості надавати пацієнтам ті ж медичні послуги, що й лікарі-стоматологи.

Саме тоді прокотилася перша хвиля масових звільнень зубних лікарів. Але тоді лікарі масово подавали позови в суди та вигравали справи, адже не можна видати наказ, що людина, яка отримала відповідну освіту, доступ до лікування і багато років успішно лікує людей, «з такого то числа» не компетентна. Тоді частина з них пішла у приватну практику, а частина поновилася на своїх робочих місцях і продовжила працювати.

Але саме на цей документ наприкінці 2018 року почали посилатися медустанови в різних куточках України, коли масово сповіщали зубних лікарів про наміри їх звільнити, адже НСЗУ не буде оплачувати роботу таких лікарів, бо їх «не існує». А платити зарплатню за рахунок медустанов керівництво не збирається. Тобто, потреба в таких спеціалістах є і роботи для них вистачає, але «ці бджоли не приноситимуть до вулика мед».

Натомість всі ці роки і зубні лікарі, і лікарі-стоматологи виконували практично одну й ту ж роботу. Тільки зубні лікарі мали середню профільну освіту, а лікарі-стоматологи – вищу.

Знову ж, дехто плюнув, погодився на звільнення, розраховуючи, що маючи за плечами багаторічний досвід і задоволених пацієнтів, зареєструється ФОПом і розпочне приватну практику. Натомість зубним лікарям, які займаються приватною практикою, як з’ясувалося вже після звільнення, не надають ліцензії на надання тих же медичних послуг, які вони виконували всі ці роки. Тепер їм дозволено лише, діагностику і, так би мовити, оглядати ротову порожнину. Платити гроші за такі «оглядини» не готові ні пацієнти, ні приватні, ні комунальні медичні заклади.

Тому й зібралися обурені лікарі з Хмельницької, Житомирської, Рівненської, Чернівецької, Волинської, Вінницької, Тернопільської, Київської, Черкаської, Івано-Франківської, Львівської та інших областей в громадську організацію, аби відстояти своє право на працю.

Боротися за право працювати в Україні

Майже півтори сотні фахівців з 12 областей України 11 січня в Хмельницькому провели перші загальні збори громадської організації «Зубні Лікарі України».   

«Якщо кваліфікаційні вимоги до зубних лікарів залишаться без змін, у комунальних закладах відбудеться масштабне звільнення працівників молодого віку і тисячі фахівців залишаться на вулиці. А скорочення штату працівників, а саме зубних лікарів, значно погіршить і так непросту ситуацію в регіонах зі стоматологічною допомогою населенню» — вважає голова громадської організації Віра Шиміліна.

Значний обсяг компетенції зубних лікарів у наданні стоматологічної допомоги населенню (зокрема і у лікуванні), зумовлений як навчальними програмами, за якими готували таких фахівців, так і значним практичним досвідом роботи. Тому обмеження маніпуляцій, які мають право проводити зубні лікарі є порушенням їх законних прав та інтересів, — вважають «Зубні лікарі України». — Оскільки, обираючи професію зубного лікаря, люди вважали, що зможуть повноцінно лікувати людей.
 

Головне – обрати професію до душі 

Підлаштувалася й освіта під нововведення. Наприклад, у Шепетівському медичному коледжі – єдиному освітньому закладі на Хмельниччині, який навчав студентів за спеціальністю зубний лікар, з 2007 року вчать студентів на зубних гігієністів. Як вказує сайт коледжу, молодший спеціаліст з такою освітою надає лише «профілактично-лікувальну стоматологічну допомогу».

В медичних кругах кажуть, що попиту на таких спеціалістів немає, тому вже багато років на цю спеціальність немає і замовлень за кошти місцевого бюджету.

На зборах зубних лікарів в Хмельницькому нам вдалося поспілкуватися з випускниками Шепетівського медичного коледжу. Вони відзначають сильну матеріально-технічну базу закладу та базу знань і практичних навичок, завдяки яким багато хто дає фору і лікарям-стоматологам з вищою освітою.

Але, на жаль, зібралися вони тому, що з дипломом саме зубного лікаря вони втрачають роботу. Адже, незважаючи на те, що з 2002 року такої кваліфікації, як зубний лікар, начебто вже не існувало, але щонайменше, до 2005 (за іншими даними – до 2008) року тоді ще Шепетівське медичне училище продовжувало готувати студентів за спеціальністю зубний лікар.

Про це свідчать дипломи, які надали нашим журналістам учасники зборів. Серед них, наприклад, є і дипломи Рокитнівського медичного училища датованого 2007 роком, і Житомирського інституту сестринства 2008 року та інші.

Випускники від імені громадської організації подали офіційні запити до своїх навчальних закладів, щоб розібратися чому сплачували кошти за навчання професії, якої на той момент вже не існувало. Але училища не відповіли на запити своїх колишніх студентів і, судячи з усього, проігнорують їх.

До речі, на сайті Шепетівського медичного коледжу є звернення до студентів. Воно починається словами: «Головне – обрати професію до душі…». Але, як показало життя, це ще не головне…

Масштаб проблеми

Скільки ж людей постало перед загрозою втрати робочого місця?

Маємо оцінку на 2018 рік кількості працюючих спеціалістів від Асоціації стоматологів України. В країні стоматологічну допомогу надають 1253 зубних лікаря: 866 в комунальних і державних закладах і 387 в приватних.

Але, за інформацією голови громадської організації «Зубні лікарі України» Віри Шиміліної, кожного дня до організації звертаються зубні лікарі з різних куточків України. Наразі висловили своє бажання стати членами організації вже більше 800 зубних лікарів. Тенденція каже про те, що наразі в Україні зубних лікарів значно більше, ніж потрапило в статистику, та й в розмові з нею, голова Асоціації стоматологів України оцінила можливу реальну кількість у 3000 практикуючих зубних лікарів.

  «Громадська організація зубних лікарів утворилася 01 липня 2019, щоб гуртом відстоювати права і інтереси «колег по цеху» під час масштабної медичної реформи і, зокрема, реформуванні стоматології 2020 року. В організацію долучилися фахівці, які не збираються тікати на заробітки до Польщі, а разом з юристами і колегами розглядають проблеми і перспективи збереження робочих місць та нагальні зміни в ситуації, що дозволять їм подальшу медичну практику» — розповідає Віра Шиміліна, яка продовжує активно мобілізовувати колег, адже й сама є зубним лікарем з 20-річним стажем.

Зубні лікарі, що долучаються до лав організації мають стаж в середньому 20-25 років, з вищими категоріями, достатньо молодого працездатного віку 40-45 років, які постійно проходять курси підвищення кваліфікації та безперервно удосконалюють свої професійні знання та навики, вимушені шукати іншу роботу, що не пов’язана зі сферою стоматології.
 

Звернення до влади

Більше 200 лікарів через громадську організацію вже зверталися до Голови Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайла Радуцького, до Міністерства охорони здоров’я та Координайційної ради при Кабінеті Міністрів України

В Зверненнях ГО лікарі вимагають повернення функціональних обов’язків на Законодавчому рівні з відновленням всіх кваліфікаційних вимог, які належали зубним лікарям для можливості подальшої діяльності.

Поки Звернення знаходяться на опрацюванні, робота ГО в розпалі, готується до відправки Резолюція до МОЗ та заплановані інші кардинальні дії.

Якщо влада допустить звільнення цих фахівців і не надасть можливості допрацювати фахівцям до пенсіі, члени ГО готові боротися і дійти в своїх намірах до Європейського Суду, тому що їх права, як громадян, грубо порушені.

На зборах 11 січня була укладена Резолюція до МОЗ і зібрані підписи присутніх членів ГО з вимогою ініціювати перегляд та доповнення обсягу стоматологічної медичної допомоги, яку мають право надавати зубні лікарі як молодші спеціалісти з медичною освітою за спеціальністю «Стоматологія» та внесення доповнень до функціональних обов’язків розділу «Фахівці» підрозділу 16 «Завдання та обов’язки ЛІКАРЯ ЗУБНОГО» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 78 Охорона здоров’я, зокрема функціональних обов’язків, які покладалися на зубних лікарів до прийняття Наказу МОЗ № 117 від 22.03.2002, та передбачити:

— здійснення профілактики, діагностики та лікування усіх видів карієсу та його ускладнень;
— надання невідкладної стоматологічної допомоги дитячому та дорослому населенню;
— проводити неускладнені видалення зубів при обмежених запальних процесах.
Організатори анонсували наступного разу зустріч не менше 500 членів своєї організації з усіх куточків України, на яку тепер запросять представників влади і профільного міністерства.

Олег Кравчук

Нашли ошибку в тексте? Выделите ее и нажмите Ctrl + Enter