Земля, що пропахла ПОРОХом, має шанс заЗЕленіти

Нарешті скінчилося! Вибори позаду, і (вибачте) лайно на вентилятор уже ніхто не кидає. Є переможець, є переможені. Та головне — щоб перемогла Україна.
               Як і передбачалося, 22-го квітня кінець світу не настав — навіть після того, як Порошенка не переобрали на другий термін. Дуже жалюгідне видовище було – спостерігати, як істерично і судорожно пропагандистська машина Петра Олексійовича намагалася затягнути його за вуха у другий тур, а потім і зробити неможливе. Неможливе, бо є абсолютно доведені і очевидні всім результати роботи — його і тієї банди мародерів у вишиванках, яка називалася його «командою». Але все тече, все змінюється, люди розумнішають…
Порошенко програв вибори не 22 квітня, а значно раніше. 85% населення так і не змогли пробачити Порошенкові його безглузде порівняння тих, хто голосує не за нього, з агентами Кремля. Але головне інше: якщо влада не може боротися з корупцією, вона йде. Як взагалі можна перемогти корупцію в країні, де президенти традиційно крадуть з бюджету через своїх ставлеників і перетворюються з гарантів Конституції в гарантів корупції!?
                Так що Порошенко програв вибори дуже давно. Просто юридичне оформлення цього факту трохи затяглося…
Ще один президент сказав, що почув кожного, але насправді навіть не захотів почути та зрозуміти, чим саме обурені люди. А люди розчарувалися у владі. При цьому половина населення взагалі не розрізняє, за що відповідає Президент, а за що — Кабмін, Верховна Рада чи місцева влада. Тому головним очікуванням від нового президента, згідно з даними опитувань, є, як не дивно, перегляд комунальних тарифів…
                 На жаль, виборець у більшості своїй не вчитувався в програми кандидатів, не оцінював їх політичні платформи — до цього у нас немає не тільки звички, але навіть розуміння, що це вкрай необхідно, щоб зробити усвідомлений і відповідальний вибір.
Те, що ми пережили, було мало схоже на вибори. Це була чиста лотерея. Рулетка. Хтось робив ставки від балди, хтось грав по системі, але рішення все одно приймав навіть не виборець, а кулька-емоція, що скаче з червоного на чорне і застрягає в результаті на якомусь «зеро». Спасибі за гру, Банкова зірвана, а виграш забирає казино.
               В Україні є традиція — кожен новий президент виявляється гіршим за попереднього. Чи буде так знову? Давайте прикинемо: чи може Зеленський виявитися гіршим, ніж Порошенко? Та запросто! Чому ж за нього проголосували? У Зеленського рейтинг виявився вищим не тому, що він як кандидат чимось кращий за Петра Олексійовича, а тому, що Порошенко примудрився скотитися надто низько. Виборець фактично проголосував за того, хто йому найменше набрид.
За великим рахунком, за Зеленського проголосували тому, що між дорогою «в нікуди» і дорогою «незрозуміло куди» більшість населення обрало другий варіант.
              І не вистачило у діючого Гаранта сили (включаючи брудні технології і адмінресурс), яка змогла б переконати виборця обрати кошмар замість мрії. А ось чи реалізується на практиці ця мрія, — зовсім інше питання, і саме воно зараз — головне.
Тепер все буде залежати від рішучості дій нової команди. Для реформ залишилося дуже невеличке вікно можливостей. Багато дорогоцінного часу за 28 років вже упущено. Наші колишні сусіди по соціалістичному табору і навіть по Радян­ському Союзу за цей час обігнали нас, здається, назавжди. Тож якщо українці не побачать позитивних, обнадійливих результатів у найближчий час, кредит довіри до нового президента теж піде на спад. Тим більше в ситуації, коли палки в колеса неодмінно почне вставляти нинішня Верховна Рада з її пропорошенківською (поки що) більшістю. Про їхні брудні методи всій Україні чимало можуть розповісти жителі багатостраждального Новомосковська, де й досі царює «ширка» БПП+Опоблок.
                 

На данном изображении может находиться: текст

            Але це — теорія. Потрібно все-таки залишатися оптимістами. А головне — не просто спостерігати, як Зеленський змінює країну, а змінюватись самому, змінювати своє ставлення до життя, змінювати стереотипи совкового мислення, заскорузлу соціокультурну поведінку. Пам’ятаєте стару притчу про Учня і Майстра:
— Вчителю, а довго ще чекати змін на краще?
— Якщо чекати, то довго…
І дійсно: чекати змін, мовчки спостерігаючи за тим, як тебе щоденно обкрадають, — безперспективно.
А поки що — попередні, ще офіційно не оголошені, результати другого туру виборів по Новомосковську і, для порівняння, таблиця голосування в першому турі:

 

 

Нет описания фото.

 

Нет описания фото.

 

 

 

Нашли ошибку в тексте? Выделите ее и нажмите Ctrl + Enter