РЕЙДЕРИ В ТЕЛЕЕФІРІ ТРК «САМАРЬ» НОВОМОСКОВСЬК

Шостий рік поспіль житель Новомосковська Віталій Андрійович Постерначук в судах намагається знайти правду і повернути собі телерадіокомпанію «Самарь». Її нахабно віджали ті, хто зараз возсідає у високих кріслах і ґвалтує Новомосковськ. Віджали для того, щоб, попри темні справи, які вони творять, з телеекрана їх нахвалювали, а глядачам вішали на вуха локшину.

 

Картинки по запросу ФОТО НЕСТЕРЕНКО ВАДИМ САМАРЬ

 

Нет описания фото.

 

Наші постійні читачі шостий рік поспіль слід кують за розвитком подій навколо рейдерського захоплення телерадіокомпанії «Самарь» у Новомосковську. Ця історія може стати сценарієм містичного трилера. І хоча в ній немає окультизму чи чаклунства, але присутність антихриста постійно відчувається. І антихрист має цілком реального прототипа.
Коротко нагадаємо про розвиток подій. У вересні 2013 року «Новомосковська правда» писала, як в будівлю ТРК «Самарь» увірвалася група міцних хлопців. Вони викрали документи, ключі від кабінетів і гроші. Потім швидко перереєстрували власників ТРК. Рейдери зробили це до нахабності просто: підгадали, коли Віталій Постерначук (один із співвласників ТРК «Самарь», який мав 47% акцій) виїхав на кілька днів у відпустку до Туреччини. Підробили протокол зборів акціонерів, в якому сказано, що начебто Віталій Андрійович був присутнім на зборах, власноруч написав заяву про вихід зі складу співзасновників і голосував «за» позбавлення себе бізнесу. Що не може не дивувати. Адже є відмітки в його закордонному паспорті про перебування за межами України. Та це нікого не хвилювало…
Копію «липової» заяви і протоколу зборів завірили у нотаріуса, потім зробили копії з цих копій, які завірили вже у іншого нотаріуса. Після цього «оригінали» знищили, їх зараз немає, і справжність підписів на них встановити вже неможливо. Завірені копії подали в реєстраційну службу Новомосковська, яка переоформила склад співзасновників ТРК.
Виявляється, ось так легко можна заволодіти чужим майном в Україні! Але коли у тебе є влада і гроші. Шалені гроші, бо без них усе, що трапилося пізніше, видається просто неможливим!
Належну Постерначуку частку у статутному капіталі ТРК «Самарь» перерозподілили на користь офшорної компанії. Згідно з даними платформи Opendatabot, співзасновником ТРК «Самарь» з контрольним пакетом акцій став Юрій Вишневський, депутат Новомосковської міської ради, директор хлібозаводу №11, де проходять підпільні сесії. Потім «Самарь» перереєстровували ще з десяток разів. На переконання Віталія Постерначука, для того, щоб замести сліди — спочатку в Белізі (офшорна зона), потім у Львові, Запоріжжі, Дніпрі… Навіть розділили ТРК на кілька частин. Тепер, наприклад, в новоствореному ТОВ «Самарь Медіа» власником значиться Биков Валерій Олександрович з Губинихи, який також керує сільгосппідприємством «Чумаки», власником якого є Вадим Нестеренко. Биков також числиться у співвласниках ТОВ «СамарьТВ», ТОВ «СГП «Чумаки» (разом з Олександром Бочкарем, теж депутатом нашої міської ради, директором Дніпровського тепличного комбінату – і його власником теж є Нестеренко), ТОВ «Центральний парк» (разом з Володимиром Бобиком, членом Новомосковського виконкому, директором новомосковського «Агротехсервісу», власником якого теж є… ну ви вже здогадуєтесь хто).
До речі, у вересні 2018 року «Новомосковська правда» писала про те, що власникам ТОВ «Центральний парк» може загрожувати до 3-х років позбавлення волі, якщо в рамках досудового розслідування буде доведено факт підробки документів на заволодіння історичною будівлею з розкішною ліпниною в самому центрі Дніпра.
Але хто повірить у невідворотність покарання для такого багатого панства?
Цей список, в якому значаться новомосковські депутати і члени виконкому, можна продовжувати ще довго. І всі ниточки сходяться в одному місці. Картина маслом: скрізь запущені липкі щупальця, які мертвою хваткою чіпляються за все, що приносить дохід.
Але повернімося до телекомпанії і її тепер уже колишнього власника. Він, полковник у відставці, учасник бойових дій, не здався, не опустив руки, а пішов у суди відвойовувати у рейдерів свій бізнес, який колись створив з нуля і вивів у прибутковий.
Постерначук звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області, оскарживши підроблене рішення зборів. Суд прийняв рішення на його користь. І ось тут почалася містика. Тепер, шановні читачі, сідайте, хто стоїть…
У залізничній лікарні Самарського району міста Дніпро невідомим чином оформлюють довідку про те, що в цій лікарні помер… Віталій Андрійович Постерначук!

 

На данном изображении может находиться: 1 человек, часть тела крупным планом

 

— Як ці «чесні» лікарі встановили, що якийсь труп, тим більше, десь у Дніпрі, – це саме я, не можу навіть припустити, — розводить руками Віталій Андрійович, — адже мій паспорт завжди був при мені. Ділки віддали папери в Самарський РАЦС, де у реєстрі зробили відмітку, що я помер. Паспорт, звичайно ж, анулювали. Пенсійний фонд припинив виплату мені пенсії.
Через кілька днів у «небіжчика» задзвонив мобільний:
— Це телефон Постерначука Віталія Андрійовича?
— спитав приємний жіночий голос.
— Так, — відповів він.
— Це з Пенсійного фонду. А з ким я розмовляю?
— З Постерначуком Віталієм Андрійовичем.
Довга пауза, потім знову питання:
— А чому Ви не отримуєте допомогу на поховання?
— На кого?
У трубці знову хвилинна заминка, потім якесь булькання, спроба щось сказати, і зрештою телефон відключився…
— Звичайно ж, я за таких обставин переключився з суду по «Самарі» на відновлення себе у списках живих, — розповідає далі «живий труп», — бо мертвих у суді не слухають. Я переконаний, що цього й добивалися автори афери – виграти час на переоформлення фірми. У статусі померлого я з величезними труднощами подав до суду на цей безлад. Пам’ятаю, як представник РАЦСу в суді вимагав, щоб суд переконався, що я дійсно живий. Ну не маразм! Я вже думав, суддя мені скаже на дзеркальце подихати.
Поки Віталій Постерначук доводив, що він живий, і відновлював паспорт, ТРК «Самарь» встигли ще не один раз переоформити.
До речі, за фактами посадових злочинів, скоєних нотаріусами, працівниками лікарні, РАЦСу, були подані заяви до правоохоронних органів, порушена кримінальна справа, але розслідування десь забуксувало. А скоріше, хтось його «забуксував». Хто ж цей «хтось»?
Тим часом справа щодо незаконної перереєстрації власників ТРК «Самарь» дійшла до Вищого Господарського суду України. Вердикт: залишити в силі рішення суду першої інстанції щодо визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ «Телерадіокомпанія «Самарь» від 13 серпня далекого 2013 року.
Здавалось би, рішення суду є, справедливість восторжествувала…
Провести перереєстрацію фірми і повернути її законному власнику має місцева реєстраційна служба. Відповідно до даних Державного реєстру, реєстраційна справа «Самарі» знаходиться в Новомосковській райдержадміністрації.
Але це, виявляється, по факту не так. Її звідти витребували у міськвиконком і вона знаходиться у керівників міста. А ніхто з них, звичайно, і не думає віддавати шикарний майданчик для піару. Вибори ж на носі, та ще й не одні!

 

На данном изображении может находиться: текст

На данном изображении может находиться: текст

 

На данном изображении может находиться: текст

 

На данном изображении может находиться: текст

 

На данном изображении может находиться: текст

 

Нет описания фото.

 

На данном изображении может находиться: текст

На данном изображении может находиться: текст

 

 

Тобто, рішення суду нахабно не виконується. Тому — новий позов до суду. За словами Віталія Постерначука, 18 лютого пройшло вже 12-те засідання, і на жодне з них представник виконкому не прибув. Судова тяганина продовжується. І що цікаво, наші закони виписані таким чином, що фактично жодних методів впливу на чиновників за ігноруванні вимог суду немає. І хто пише такі недолугі закони? Мабуть, для себе й пишуть, щоб потім користуватися…
А тим часом фірму знову переєстрували, змінили назву, а нещодавно і адресу – з Паланочної,29 на Сучкова,36 — колишню будівлю санстанції. Ви не знаєте, хто санстанцію прибрав до рук? Ми теж розкажемо, але це вже зовсім інша історія…
Описана кримінальна схема, як відомо, була не раз використана в рейдерських захопленнях фермерських господарств Новомосковщини. Почерк – той же.
Ось такими брудними методами нинішні депутати і чиновники захопили місцевий телепростір. Плюс газета «Твій рідний край», плюс кишенькові Інтернет-сайти = жонглювання громадською думкою. І треба зазначити, що ця стратегія дає результат: кого вони хотіли впхнути у міську раду, того ми й обрали депутатами. Що хотіли зробити з Новомосковськом, те і витворяють. І, судячи з усього, намагаються обратися ще на один термін – і народний депутат, і місцеві.
Переглядаючи купи документів із судових справ по «Самарі», стає сумно і прикро. За те, що всі ми вимушені жити (а вірніше — виживати) у такому болоті, у безправ’ї і насильстві. І починаєш розуміти ту молодь, яка зараз масово виїжджає за кордон у пошуках роботи і достойного життя — життя без корупції і свавілля.
Але хто ж нам цих депутатів обирає? Ми самі…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Новомосковська правда 
Нашли ошибку в тексте? Выделите ее и нажмите Ctrl + Enter