Що зробила міська влада Новомосковська за три роки

Три роки минуло з часу останніх виборів мера і депутатів Новомосковська. Що зроблено для людей із того, що вони обіцяли в якості кандидатів? Невідомо, адже,  в.о. міського голови С.Г.Горошко публічних звітів уникає.

Картинки по запросу фото горошко сергей новомосковск

Натомість маємо з чим порівнювати рівень відповідальності посадовців, бо з нагоди 3-річчя в багатьох містах керівники оприлюднюють свої здобутки. Оприлюднюють ті, кому є чим похвалитися.
             Ось, для прикладу, звіт першого заступника мера міста Ірпінь Дмитра Христюка, розміщений в мережі Інтернет. Звертаємо увагу на те, що в Ірпені у 2013 році проживало 42 тисячі жителів, тобто місто було меншим за Новомосковськ, а зараз чисельність населення (увага!) подвоїлася. Очевидно, ірпінці бачать розвиток свого міста і тому впевнені в завтрашньому дні. 

            Отже, сам звіт:
«Три роки тому ми зібрали команду однодумців, яка щиро вірила, що з Ірпеня можна створити сучасне європейське місто. За цей період ми змогли збільшити бюджет міста – уявіть — у 40 разів! Раніше ці гроші йшли у кишені корупціонерів, тепер працюють на громаду Ірпеня. За це корупційна система порушила проти нас десятки кримінальних справ, але, не дивлячись на тиск і погрози, ми продовжували працювати. Ось лише невелика частина того, що нам вдалося зробити. Облаштували 17 зелених зон, це парки, сквери, площі, алеї. Першими в Україні побудували Алею слави Героям АТО. Відкрили 15 закладів медицини та культури. Побудували два нових комунальних дитячих садочка, новий міський стадіон європейського рівня, нові багатофункціональні спортивні майданчики у кожній школі нашого міста. Провели комплексну реконструкцію спортивних майданчиків ДЮСШ. Відкрили надсучасний Ірпінський ліцей інформаційних технологій, шаховий клуб, центр дитячого розвитку. Одні з перших в Київській області відкрили Центр надання адміністративних послуг за системою «Прозорий офіс». Відремонтували під’їзди та теплові мережі у 37 житлових будинках міста. Забезпечили 14 службових квартир працівникам соціальної сфери. Видали 50 квартир родинам учасників АТО. Побудували одну з найкращих в Україні центральних площ міста з гарними фонтанами та зонами відпочинку. Відкрили сучасну привокзальну площу з комунальним торговим майданчиком, який від­повідає усім санітарним нормам. Побуду­вали новий автовокзал для маршрутного пасажирського транспорту. За цей час Ірпінь став лідером розвитку соціальної сфери та міської інфраструктури. Проклали 25 км нових тротуарів, відремонтували дороги 52 вулиць міста, встановили 45 зупинок громадського транспорту, облаштували 120 відеокамер вуличного спостереження, що допомагають забезпечити безпеку і порядок у місті. Реалізували ще багато інших важливих соціальних та інфраструктурних проектів. Дякую всім, хто допомагав створювати мрію про новий Ірпінь. Дякую всім, хто був поруч».
                Коротко і по суті. Погодьтесь, здобутки вражають. А місяць тому мер Ірпеня Володимир Карплюк склав із себе повноваження міського голови. Він оголосив, що весною має намір балотуватися до Верховної Ради. «Я залишаю після себе яскраві зміни та сильну команду, яка їх збереже і в подальшому розвиватиме регіон. За три роки ми показали на загальнодержавному рівні, що зміни в Україні можливі, коли щиро хочеш змін», — заявив він. Цілком очевидно, що у виборчій кампанії йому не треба буде роздавати гречку, смажити безкоштовні крильця чи створювати «липові» Благодійні фонди для задобрювання виборців — населення й так бачить, у кого слово не розходиться з ділом. Щиро віриться, що подібні керівники і в парламенті будуть працювати для людей, а не опікуватимуться лише примноженням власних мільярдів.
              Можна навести й інший приклад, уже з Дніпро­петровщини. Нещодавно радник губернатора області Юрій Голік навів зразок «адекваності місцевої влади в невеликих населених пунктах, і, як результат, незворотні позитивні зміни в них». Саме такими словами він почав свою розповідь про місто Покров (колишній Орджонікідзе) і його мера Олександра Шаповалова.
               «Город на юге области с декоммунизированным названием. В 2015-м году на местных выборах мэром здесь избрали молодого и прогрессивного человека, до этого работавшего в мэрии замом. За 3 года город изменился до неузнавае­мости.
В принципе, мэр не сделал ничего невозможного, что не в состоянии сделать любой другой мэр. Мэр просто на 101% сделал свою работу. Именно то, зачем его избрали. Сделал хорошо, качественно и логически выверенно.
Главное, что он сделал — это синхронизировал свои действия с обладминистрацией, областными депутатами, городскими депутатами, и каждый планируемый шаг своего развития логично объяснял всем. Получилось, что мэру удалось создать команду из многих людей на всех уровнях власти, которые играли в унисон на развитие этого города.
               За 3 года в городе сделано 80% дорог. Каждая, кстати, с ливневками. Восстановлен центральный парк, ставший точкой сбора всех горожан, в этом году заканчивается реконструкция школы, строится новый детский садик. А из невидимого сделаны две краеугольные вещи — реконструирована фильтровальная станция местного водоканала и КНСка там же.
Синхронизация действий проявляется и в логичном разделении того, что делает область и что делает город. Область — это инфраструктурные объекты. Город — это более мелкие объекты. Например, город сам занимается внутрикварталкой и небольшими улицами, параллеля свои работы с тем, что делаем мы.
Кроме того, в 2016-м город отказался от централизованного отопления и за счёт инвестора перешёл на котельные на альтернативных видах топлива. В городе стало тепло, школьники перестали сидеть зимой на уроках в куртках, а частные квартиры, перешедшие на газовые конвекторы, стали меньше платить за отопление.
             Когда в этом городе мы начали программу реконструкции школ, мы запланировали сделать их три: 1-я, 2-я и лицей, плюс их школьные стадионы. Неумные люди были уверены, что первым будет реконструироваться именно лицей — здесь учится сын мэра. А мы начали с СШ №1. Просто потому, что она первая по списку. Как в анекдоте: иногда банан — это просто банан.
Сейчас в этом городе мы реконструируем ещё два парка и заканчиваем капитальные ремонты двух больших улиц и двух переулков в частном секторе.
Вот скажите, в каком ещё городе вы можете увидеть женщин старшего возраста, собирающихся каждые выходные утром в парке на зарядку под ироничным названием «Спортивная бабушка»? В каком ещё городе из 40 тысяч его населения тысяча человек приходят вечером в парк посидеть на траве и посмотреть фильм на большом экране?
Ещё 2-3 года, и этот город будет самым комфортным для проживания в области. Маленькая модель того, каким должен быть каждый город.
У мэра этого города нет охраны, он спокойно гуляет по городу. Идти с ним по городу, на самом деле, непросто — его узнаёт каждый житель, каждый с ним здоровается, с каждым здоровается он.
По версии Минфина Покров вошёл в ТОП-10 городов Украина в рейтинге «Е-data». По версии Transparency International Украина Покров — №2 в Рейтинге прозрачности 100 крупнейших городов страны.
               Каждая реконструкция в этом городе, которую мы делаем — это безоговорочная поддержка жителей, отсутствие соплей, слёз и истерик, и спасибо от горожан каждый раз, когда мы приезжаем в этот город.
Это Покров. И его мэр Александр Шаповал. Именно про него, как героя, на форуме Yes сказал Юрий Луценко: «Пожалуйста, думайте над тем, кого вы избираете. Сама по себе окружающая вас среда не изменится. Но грамотный менеджер во главе громады её точно изменит!»

 

Що ж стосується Новомосковська…
Порівнювати з іншими містами і робити висновки ми пропонуємо нашим читачам самостійно…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нашли ошибку в тексте? Выделите ее и нажмите Ctrl + Enter