Я маю намір добиватися законності і справедливості.

У нашій державі бути переконаним у законності дій правоохоронних органів- це значить дурити себе. Але якщо не боротися за законність і не добиватися справедливості, буде ще гірше. Хтось повинен це робити. І дуже тривалий час я вимушений це робити, вважаючи таке утвердженням народовладдя, демократії і правопорядку. Це мій шлях по життю.

Подтверждением этим словам служит моя деятельность в должности Новомосковского  градоначальника более 16 лет подряд и избрание меня населением города  5 раз городским руководителем.

Доказательством этому является прокурорско-судейское преследование меня на протяжении 8 лет по надуманным обвинениям и сфабрикованному уголовному делу по одному и тому же событию дважды в прокуратуре области  в 2012 и 2016 годах.

Первый раз прокуратура и Индустриальный суд 2 года вели следствие. Итогом этого стал отказ самой прокуратурой от выдвинутых против меня обвинений. В мае 2014 года она вынесла постановление»про відмову у реєстрації кримінального провадження».

У цій постанові відзначається( дослівно):

«Вчинення Літвіщенко В.І. злочину, пов’язаного із зловживанням службовим становищем під час прийняття рішення виконкому щодо торгівельного павільйону… Не знайшло свого достатнього підтвердження під час досудового розслідування… У зв’язку з цим відсутні підстави для внесення відомостей про вчинення Літвіщенком В.І. дій, маючи ознаки кримінального правопорушення. Відмовити у внесенні до ЄРДР відомостей про вчинення Літвіщенком Віктором Івановичем кримінального правопорушення, передбаченого ст.364ч.2 КК  України».

    

         До цього 3 квітня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області виніс Ухвалу, якою відмовив вирок індустріального суду від 08.11.2013 року, який визнав мене винним по цьому епізоду,і зобов’язав прокуратуру області ретельно розібратися і провести додаткове розслідування. Прокуратурою це було зроблено на виконання рішення вищої судової інстанції області.

Пройшло два роки. І ця ж прокуратура поновлює закриту нею ж кримінальну справу за тих же, що і чотири роки назад, обставин.

Знову слідство, знову суд, знову вирок. А взагалі- знову незаконне заказне переслідування і бруд. Тому я буду подавати апеляційну скаргу і йти до суду далі.

Заради чОго і чОго така робота прокурорів і суддів варта?

         Досудове слідство тривало півроку і 15 місяців працював Індустріальний суд. Допити, виклики, свідки- це втрата народних коштів. Тільки судових засідань було проведено 33, куди приїжджали близько 20 свідків. Це заробітна платня всіх причетних до справи. Підрахунки вартості затіяної справи свідчать, що вона обійшлася платникам податків, а це народ, у суму майже 700 тис.грн.

А скільки таких» справ» в Україні?

Заможна у нас держава… Їй нікуди витрачати кошти, як на забаганки» правоохранителей»!

На питання:» чому цей вирок замовний?»- додам до того, що сказав вище, наступне.

Усі порушення проти мене кримінальних справ чомусь дивно співпадають у часі з політичними кампаніями, назва котрим- вибори.

Або це вибори місцеві, або- до Верховної Ради. І головна мета» керманичів з нори»( бо світла вони бояться) не допустити мене до висування кандидатом на посаду і до роботи. Так було у 2010,2012, 2015 роках. Так є і зараз.

Ці особи витрачаються, діють корупційно, бо там беруть. Мета одна: не дати мені можливості займатися виконанням обов’язків міського Голови Новомосковська.

Підтвердженням заказного характеру кримінальної справи проти мене з політичною складовою є і факти з самого судового процесу в ІНДУССУДІ. Суддя спростував покази більшості свідків по справі, не визначивши, чому він ставиться до них критично і не враховує. Покази ТИХ свідків, враховані, які роблять» пухнастим»санлікаря» Сергієнка А.

Санлікарь» Сергієнко А.

       Суд не дав оцінку показам і інших свідків, до яких він не поставився критично, а також не взяв до уваги і не дав оцінку у вироку показам тих свідків, які повністю спростовували вирок суду про винність. Суд зовсім не звернув уваги на той факт, що у 2007 році потерпілий санлікар Сергієнко А. ніякого відношення до спірного об’єкту не мав юридично, бо не перебував у  шлюбних відносинах з особою, яка написала скаргу.

          Під час судового розгляду було порушено моє право на захист, про що свідчить змінення у листопаді 2017 року обвинувачення мене і відмова прокуратурою від свого звинувачення по ст.189КК  України, а судом- відмова мені у клопотанні про допит деяких службових осіб виконкому, які приймали участь у тому засіданні у 2007 році, коли було прийняте колегіальне рішення з цього питання. Це було не одноосібне моє рішення, проголосували 10 членів міськвиконкому. Таким чином, на мою думку суддя  ІНДУССУДУ  зробив прецендент у Судовій практиці, зробивши мене винним у прийнятті рішення колегіальним органом!

ГОЛОВА ІНДУССУДУ СУДУ ШОФАРЕНКО Ю.Ф.

   

Кваліфікуючою ознакою ч.2ст.364КК  України спричинення тяжких наслідків- шкоди.

Суд у своєму вироку вказує, що з ініціативи прокуратури були проведені дві судово- будівельні експертизи Дніпропетровським інститутом судових експертиз. Одна у 2013 році з сумою оцінки павільйону у 163 тис 350 грн., друга у 2017році з оцінкою цього ж павільйону у 641 тис.408 грн.

Ці експерти були допитані індуссудом і сказали, що їх висновки є імовірними.

Але Суд не зазначив у своєму рішенні, яку саме з досліджених експертиз Він використовує у якості кваліфікуючої ознаки.

Крім цих аргументів, є вдосталь інших порушень моїх конституційних прав і вимог кримінального процесуального кодексу України.

Тому боротьба моя разом з патріотами міста і України продовжується.

Маю намір добиватися законності і справедливості. Вважаю, що людина, яка таке може робити, залишається вільною. А я ніколи рабом не був і повинен допомагати тим, хто потрапив до тенет рабства!

 

Віктор Літвіщенко

 

P/S   Про подальший розгляд справи ми будемо повідомляти наших читачів.

 

 

Нашли ошибку в тексте? Выделите ее и нажмите Ctrl + Enter