День Свободи і Гідності?!

“Дійшло до того, що вчорашні сепаратисти, тітушководи, риги та ватніки теж «святкують». Бо державні посади зобов’язують”

Відомий активіст та волонтер Роман Сініцин засумнівався, що сьогодні у 3-ю річницю Революції Гідностівсі мають моральне право “святкувати”. 

“День Свободи і Гідності?
Державні урочистості на всіх рівнях? Серйозно?

Більше схоже на День перефарбованих опортуністів, лицемірів та банальних аферистів. З присмаком совка.

Тих кого в результаті обидвох революцій викинуло наверх або так і не збило зверху. Тих хто виліз на цей верх по трупам більш щирих, ідейних та чесних.

Усі вони, ці люстровані, доброчесні і переатестовані, сьогодні в своїх адміністраціях, управліннях, департаментах і комітетах – для галочки будуть говорити про Боротьбу, Вибір, Свободу.

Покладати вінки, запалювати свічки. Дійшло до того, що вчорашні сепаратисти, тітушководи, риги та ватніки теж «святкують». Бо державні посади зобов’язують.

Рознарядка зверху, об’язаловка … забезпечити, організувати, не допустити…

Для галочки вони сьогодні відзначають День Гідності, хоча з таким самим напускним завзяттям більшість з них може відзначати будь-що: День Росії чи Річницю Ночі довгих ножів.
Їм все-одно.

Для мене це день “провокаторів на Банковій”.
День дівчат, які під стелою Лобановського розливали бензин в пляшки під свист гумових куль.
День відважних, які з дерев’яними щитами йшли до урядового кварталу і яких косили з 7.62 як в тирі. Ви пам’ятаєте прізвище хоча-б одного з них?
День тих невідомих киян, які своїми малолітражками возили на Майдан салюти і покришки.
День тих пацанів з шарфами своїх футбольних клубів, які захищали проукраїнські мітинги в Луганську, Харкові, Донецьку, Севастополі…
Тих які в перші дні війни записались до добробатів прямо на Майдані і згодом загинули в Лутугіно чи Іловайську.
День Пам’яті в кінці кінців.

Це їх день.
А не ваш.
Йо*ані пристосуванці.” 

 

 

Роман Сініцин